Авторка статей з історії і педагогіки[3], член правління Міжрегіональної громадської організації «Об'єднання викладачів історії»[4].
Біографія
Ранні роки та сім'я
Народилася в 1959 році в сім'ї істориків Натана Яковича Ейдельмана та Елеонори Олександрівни Павлюченко[5] . Дід (по батьковій лінії) — театрознавець, журналіст і публіцист Яків Наумович Ейдельман[6].
Чоловік — письменник і журналіст Петро Алешковський. Дочка — Ганна Алешковська[7][8], син — громадський діяч Митя Алешковський (нар. 4 березня 1985), онука — Катерина Алешковська[9].
Викладацька та медійна діяльність
З 1986 по 2021 рік працювала в школі № 67 міста Москви вчителькою історії та суспільствознавства, пізніше на посаді завідувачки кафедри історії[10].
Авторка низки статей з проблем викладання в «Російському журналі»[11], бюлетені «Єврокліо», «Шкільному огляді»[12], брала участь у TED Talks.
Вела тематичні передачі «Книги нашого дитинства»[13], «Умовний спосіб» та «Долі книг» на радіостанціях «Маяк», «Голос Росії» та «Радіо Росії-Культура»[14].
Автор та лектор циклу лекцій з історії та суспільствознавства у Школі «Пряма мова»[15].
Автор та лектор циклу дитячих аудіо-курсів з історії для Радіо Arzamas[16].
Викладачка циклу лекцій з історії Росії початку 19 століття на платформі InternetUrok.ru[17].
У жовтні 2019 року створила канал «Уроки історії з Тамарою Ейдельман» на YouTube, де регулярно викладаються відео, в яких як оповідачка Тамара розмірковує на різні історичні теми. Станом на березень 2022 року відеоблог має понад 500 тисяч підписників, а сумарні перегляди відео досягли 35 мільйонів[19].
У квітні 2021 року представила в «Єльцин-центрі» авторський цикл «Проти течії: історія громадянських конфліктів», присвячений мирній боротьбі людей за свої права, у тому числі безкровній зміні тоталітарної влади у низці європейських країн у ХХ столітті[21].
Також у квітні 2021 року Ейдельман написала відкритий лист, у якому просила московське представництво «Лікарів без кордонів» допомогти Олексію Навальному, який перебував у виправній колонії в Покрові. Приблизно дві тисячі людей підписали цей лист. Пізніше Ейдельман була викликана в поліцію у зв'язку з постом у соцмережі[22].
В 2022 році засудила російське вторгнення в Україну та покинула Росію[23]. 9 вересня 2022 року мін'юст РФ вніс до реєстру фізичних осіб-іноземних агентів історика Тамару Ейдельман[24].
Праці
Книжки
Тамара Натановна Эйдельман. [1] — Пешком в историю, 2016. — 72 с. — (История России) — ISBN 978-5-905474-48-4. Архівовано з джерела 18 березня 2022
Тамара Эйдельман.Как мы разбили Хазарский каганат // Отечественные записки. Выпуск №5 (20) 2004. — 2004. — 27 июля. Архівовано з джерела 10 травня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
Тамара Эйдельман.Какую историю мы преподаем? // Русский Журнал. — 2002. — Число 08. — 04. Архівовано з джерела 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
Тамара Эйдельман.Легко ли возводить мосты? // Русский Журнал. — 2000. — Число 29. — 08. Архівовано з джерела 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
.png)
