Наталія Миколаївна Ейсмонт (біл.Наталля Мікалаеўна Эйсмант; до шлюбуСелюн[1] (або Сікорська), на телебаченні — Кірсанова; нар.16 лютого1984(19840216)) — білоруська журналістка та телеведуча, з 2014 року — прессекретарка президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка. Ейсмонт називають «однією з найбільш впливових жінок у керівництві країни»[2]. Багато опонентів і колишні прихильники Лукашенка вважають її відповідальною за «відірваність президента від реальності»[3].
Біографія
Дошлюбне прізвище, ймовірно, Селюн[1]; на телебаченні працювала під прізвищем Кірсанова[4]. Закінчила Мінський державний музичний коледж імені М. І. Глінки, потім — Білоруську державну академію мистецтв (спеціальність — «актор драматичного театру і кіно»). Деякий час працювала в Білоруському музичному театрі (театр музкомедії). 2006 року почала працювати в Белтелерадіокомпанії телеведучою. Вела, зокрема, телепередачі «Навіны рэгіена» і «Ділове життя» на центральних телеканалах. Там же познайомилася з Іваном Ейсмонтом[be] (псевдонім — Михайлов), міліціонером, запрошеним на телебачення[2][5][3], з яким одружилася.
2014 року Олександр Лукашенко призначив її прессекретаркою[5]. Обставини знайомства з президентом та отримання посади не зрозумілі. Допускається, що з Лукашенком її познайомила подруга Дарина Шманай — переможниця конкурсу краси «Королева весна», яка нерідко супроводжувала Лукашенка з 2014 року[3]. Модельєр Олександр Варламов припустив, що Лукашенко і Наталю Ейсмонт звела її зовиця, журналістка Ганна Ейсмонт[ru] (сестра Івана)[6]. 2018 року Іван Ейсмонт[be-x-old] був призначений головою Белтелерадіокомпанії[7].
2019 року заявила в інтерв'ю, що «диктатура — це вже наш бренд», відстоюючи позитивне сприйняття диктатури. За її словами, диктатура уособлює «порядок, дисципліну і абсолютно нормальне спокійне життя»[8]. 2020 року, коментуючи відсутність заходів з обмеження розповсюдження коронавірусу, заявила, що позиція Лукашенка з цього питання є ретельно продуманою і що введення карантину було б занадто жорсткою мірою: «якби Батька сказав ввести комендантську годину і закрити квартири, ви ж знаєте, миша б не проповзла»[9]. Передбачається, що вона веде або безпосередньо причетна до ведення телеграм-каналу пресслужби Лукашенка[10][11][3].
Під час масових протестів 2020 року разом із Наталею Кочановою представляла державу на зустрічі зі страйкувальниками-працівниками очолюваної чоловіком Белтелерадіокомпанії[3]. 23 вересня Наталія Ейсмонт дезінформувала журналістів про час початку інавгурації Лукашенка, заявивши, що «ближче до часу інавгурації ми вам обов'язково повідомимо [про її проведення]», хоча захід розпочався через 2 години без обіцяного повідомлення[12].
Міжнародні санкції
6 листопада 2020 року Ейсмонт включили до «Чорного списку ЄС[be]»[13]. Рада Європейського Союзу визнала Ейсмонт відповідальною за координацію медіадіяльності Лукашенка, включно з підготовкою заяв і організацією публічних виступів, підтримку режиму Лукашенка, у тому числі кампанії репресій та залякування, що проводиться державним апаратом після президентських виборів 2020 року[14]. Згідно з рішенням ЄС, зокрема, своїми публічними заявами на захист президента і критикою активістів опозиції, а також мирних демонстрантів, зроблених після президентських виборів, вона посприяла серйозному підриву демократії та верховенства закону в Білорусі[15].[16] Крім того, Ейсмонт в свої санкційні списки включили Велика Британія[17], Канада[18], Швейцарія[19][20].
За даними BYPOL, за допомогою отриманих аудіозаписів та виставлень рахунків за мобільні телефони їм вдалося точно встановити коло осіб, причетних до вбивства Романа Бандаренка з Мінська, який помер у лікарні після побиття[27]. Ейсмонт входить до їхнього числа[28][29].
