Економіка ТатарстануЕкономіка Татарстану — 8-ма економіка серед суб'єктів Російської Федерації за обсягом валового регіонального продукту (2017 р.)[1]. Обсяг валового регіонального продукту Татарстану в 2017 році склав 2 114,2 млрд рублів. За даними Росстату на 2009 рік основна частка ВРП регіону становить видобуток корисних копалин (202,34 мільярдів рублів, 23 %), виробництва обробки (136,26 мільярдів рублів, 16 %). Частка Республіки Татарстан в загальноросійському виробництві становить (в %): поліетилен — 51,9; каучуки синтетичні — 41,9; шини — 33,6; автомобілі вантажні — 30,5 (КамАЗ); синтетичні миючі засоби — 12,1; нафта — 6,6; картон — 4,5[2].
Валовий регіональний продуктТатарстан — один з провідних регіонів РФ за обсягом ВРП. За даними Росстату, валовий продукт республіки становив:
Динаміка ВРП 1998—2017 рр., мрд. руб.
Валовий регіональний продукт на душу населення, тис. рублів[6]
Економічне зонуванняНа території Республіки Татарстан виділяються 6 економічних зон: На території Нижньо-Камської економічної зони діють особлива економічна зона Алабуга, а також Нижньокамський нафтохімічний і Набережночелнинський автомобілебудівний кластери. ПромисловістьЗа підсумками 2017 р зростання промислового виробництва склало 101,8 % до рівня 2016 року, обсяг відвантаженої продукції досяг 2 254,2 млрд руб. У 2011 році 95,3 % від республіканського обсягу припадало на муніципальні утворення з переважно розвиненим промисловим виробництвом. Сальдований фінансовий результат великих і середніх підприємств Республіки Татарстан склав 93 285,4 млн руб: 1 242 підприємства отримали прибуток у розмірі 104 613,15 млн руб і 499 організацій є збитковими, з розміром збитку — 11 327,75 млн руб[8]. Сільське господарствоВажливу роль в економіці Республіки Татарстан грає аграрний сектор. Республіка входить до трійки лідерів серед інших регіонів Росії за обсягом сільськогосподарської продукції. В цілому за період січень-червень 2011 року реалізовано худоби і птиці в живій вазі 144,1 тис.тонн, на суму 57,5 млрд рублів. Основний обсяг реалізації худоби та птиці в живій вазі припадає на муніципальні райони з переважно розвиненим сільським господарством — 68,8 %[9][8]. Загальна посівна площа сільськогосподарських угідь на 2016 рік 3019,1 тис. гектарів. Розміри посівних площ (в га)[10]:
Поголів'я великої рогатої худоби на 1 січня 2016 року налічувало 1 029,0 тис. голів, із них корів — 362,6 тис. голів, поголів'я свиней склало 465,0 тис. голів, овець та кіз — 356,5 тис. голів, птиці — 16 887,0 тис. голів. Наявність худоби та птиці в сільськогосподарських організаціях (тис. голів):[11]
БудівництвоНа кінець 2010 року житловий фонд Республіки Татарстан налічував 86,2 млн м2, в середньому на 1 жителя припадало 22,8 м2 житла. За 1 півріччя 2011 року було введено 1171,4 тис. м2[9] загальної житлової площі з об'ємом робіт на суму 64,8 млрд. рублів. Серед якої 10,9 тис. квартир загальною площею 686 тис. м2 і 3,8 тис. індивідуальних житлових будинків загальною площею 485,4 тис. м2. У II кварталі 2011 року вартість 1 м² на первинному ринку житла становила 33,5 тис. рублів, на вторинному ринку — 35,4 тис. рублів. 1 188,6 тис. м2 житлового фонду має знос 65 %, на частку Казані доводиться 35,1 %. Площа аварійного житла на кінець 2010 року склала 352,1 тис. м2[8]. Лідерами по введенню житла на душу населення по республіці є: Лаїшевський район (1,069 м2), Високогорський (0,794 м2), Тукаєвський (0,785 м2), Агризький (0,657 м2) райони. Аутсайдерами: Єлабузький (0,058 м2), Ютазинський (0,089 м2), райони та м. Набережні Челни (0,102 м2)[9]. Лідерами по введенню житла є м. Казань (487 тис. м2), Альметьєвський район (79 тис. м2), м. Набережні Челни (78 тис. м2)[8]. У Казанській агломерації розпочато спорудження міст-супутників 155-тисячного наукового міста Іннополіс і 100-тисячного Салават Купере, а також планується створення міст-супутників 40-тисячного Смарт-сіті і 157-тисячного Зелений Дол. Соціальна сфераСередня заробітна плата і чисельність працюючих на підприємствах і в організаціях, включаючи суб'єкти малого підприємництва за видами діяльності в січні 2013 року[14]:
Рівень зареєстрованого безробіття по республіці на 21 липня 2015 року склав 0,88 %[15], на обліку в Центрах зайнятості населення рахується 16 680 осіб. Найбільший рівень безробіття в Тетюському (3,16 %), Сабинському (2,93 %), Чистопольському (2,66 %) районах та у м. Єлабуга (2,64 %). Найменший рівень в Пестречинському (0,29 %), Лаїшевському (0,34 %), Кукморському (0,52 %) районах[9]. Сумарна просрочена заборгованість на 1 липня 2011 року склала 64,2 млн рублів. Чисельність працівників, перед якими є заборгованість, склала 4 030 осіб. Сума заборгованості в розрахунку на одного працівника, перед яким є заборгованість, склала 15,9 тис. рублів[9]. ТранспортСтолиця Татарстану — Казань знаходиться на відстані 797 км на схід від Москви. Дорога від Москви до Казані займає 12 годин поїздом, або 1 годину літаком[1]. Географічне положення Татарстану визначає його вузлове положення в транспортних зв'язках Уралу і Сибіру з європейською частиною Росії. У Татарстані представлені всі види транспорту. Однак недоліком дорожньої мережі республіки є її недостатня зв'язаність через особливості географічного положення: великі річки є серйозною перешкодою для організації наземного транспортного сполучення — є всього один Займищенський автомобільний міст (і окремий ж. -д. міст) через Волгу, два автомобільних переїзди через Каму (в тому числі поєднаний авто- і ж. -д. перехід у м. Набережні Челни) і один автомобільний міст через Вятку. Автомобільні дороги представлені дорогами федерального значення М7 (Волга) «Москва — Казань — Уфа», М7 «Єлабуга — Іжевськ», Р239 «Казань — Оренбург» (з дублюючою ділянкою Шалі — Сорочі Гори), Р241 «Казань — Ульяновськ», А295 « Казань — Йошкар-Ола» і невеликими відрізками автодоріг М5 (Урал) «Москва — Самара — Челябінськ», А151 «Чебоксари — Ульяновськ». З регіональних автодоріг найважливішими є 16А-0003 «Набережні Челни — Альметьєвськ», 16К-0396 «Казань — Арськ - Малмиж», 16К-0191 «Олексіївське — Високий Колок» (Казань — Самара). Залізниці є в 22 районах, а також в міських округах Казань і Набережні Челни:
Водний транспорт доступний в 18 районах і обох міських округах. Судноплавство здійснюється за чотирма основними річках: Волга, Кама, В'ятка і Біла. До переліку судноплавних шляхів включені також гирлові ділянки річок Свіяга і Шешма. Повітряний транспорт в республіці Татарстан представлений завдяки трьом аеропортам з регулярними рейсами: це міжнародні аеропорти федерального значення «Казань» і «Бегішево» (Нижньокамськ / Набережні Челни), а також регіональний аеропорт Бугульма. Метрополітен в Казані відкритий в серпні 2005 року, має одну лінію довжиною 15,8 км і 10 станцій. Татарстан — найбільший у Східній Європі центр трубопровідного транспорту. Основні нафто- і газопроводи виходять від Альметьєвсько-Бугульмінського промислового вузла в сусідні регіони. По нафтопроводу «Дружба» татарстанська нафта транспортується до Європи. ФінансиНа квітень 2012 року в Татарстані було зареєстровано 22 банки. Найбільшим банком за обсягом активів є Ак Барс, друге місце займав Татфондбанк[16] (в березні 2017 року ліцензія у банку була відкликана). Корисні копалиниНафтаОсновним ресурсом надр республіки є нафта. З початком освоєння в середині XX століття потужних нафтових родовищ на південному сході Татарську АРСР було названо «Другим Баку» і родовища стали найбільшими в СРСР до освоєння західно-сибірських родовищ в кінці 1970-х рр. Республіка має 894 млн тонн добувної нафти; розмір прогнозованих запасів складає 1 753,8 млн т. Видобутком нафти займаються 177 організацій, найбільшими промисловими підприємствами республіки є: ПАТ «Татнафта», «Татанафтохімінвест-холдинг», «Казань-оргсинтез»[17]. У Татарстані відкрито 127 родовищ нафти, які об'єднують більше 3 000 покладів нафти. Саме тут розташоване друге за величиною родовище в Росії (на момент початку розробки найбільше) і одне з найбільших у світі — Ромашкинське, що розташоване в Леніногорському районі Татарстану. Серед великих родовищ виділяються Новоєлховське і Саусбашське, а також середнє Бавлінське родовище[18]. Разом з нафтою добувається нафтовий газ — близько 40 м³ на 1 тону нафти. Відомі кілька незначних родовищ природного газу і газового конденсату. ВугілляНа території Татарстану виявлено 108 покладів вугілля. Разом з тим в промислових масштабах можуть використовуватися тільки поклади вугілля, приурочені до Південно-Татарського, Мелекеського і Північно-Татарського районів Камського вугільного басейну. Глибина залягання вугілля — від 900 до 1400 м. Інші корисні копалиниУ надрах республіки є також промислові запаси вапняку, доломіту, будівельного піску, глини для виробництва цегли, будівельного каменю, гіпсу, піщано-гравійної суміші, торфу, а також перспективні запаси нафтобітумів, бурого і кам'яного вугілля, горючих сланців, цеолітів, міді, бокситів. Зовнішньоекономічні зв'язкиТатарстан має прямі економічні зв'язки з багатьма країнами світу, в деяких з яких республіка відкрила свої зовнішньоекономічні представництва. Наприклад, в 2008 році обсяг товарообігу між Татарстаном і Туреччиною досяг 3 млрд доларів. Див. такожПримітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia
