Ексцепція

Ексцепція — заперечення проти позову; посилання на фактичні обставини або правову норму, що виключає можливість задоволення позову[1].

Ексцепція в римському праві розвинулась у формулярному процесі як витвір преторського права. Обставини, про які заявляв відповідач, могли бути включені у формулу[2] в вигляді ексцепціі. Якщо ці обставини були підтверджені в ході процесу, вони виключали можливість засудження відповідача.

Примітки

  1. Ексцепція [Архівовано 1 червня 2015 у Wayback Machine.] // Тлумачення СЛОВНИК.ua
  2. Призначеному для розбору конкретного позову судді формула вказувала, за яких фактичних і юридичних обставин той повинен присудити або звільнити відповідача (si paret... condemnato, si non paret, absolvito - «Якщо виявиться ... присуди, якщо не виявиться ... виправдай»).

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya