Елевтерій (Богоявленський)
Елевтерій (в миру Дмитрій Якович Богоявленський; 26 вересня 1868, Новий Оскол, Курська губернія — 31 грудня 1940, Вільнюс, Литва) — викладач Кам'янець-Подільської духовної семінарії; інспектор Холмської духовної семінарії; єпископ Російської православної церкви. БіографіяНародився в сім'ї сільського псаломщика; його молодший брат — єпископ Ісидор Богоявленський. Навчався в Старооскільському духовному училищі, в Курській духовної семінарії, яку закінчив у 1889 році. Був призначений учителем церковно-парафіяльної школи в Ямській слободі, де пропрацював протягом одного навчального року. У 1890 році одружився і 25 листопада того ж року був висвячений в сан пресвітера і направлений до Покровської церкви села Тростяниці Новооскільського повіту; незабаром овдовів. У 1900 році вступив до Санкт-Петербурзької духовної академії, де тоді інспектором, а потім ректором був майбутній Патріарх Сергій Страгородський. Будучи студентом, близько 1904 року, прийняв чернечий постриг з ім'ям Елевтерій. Після закінчення Санкт-Петербурзької духовної академії, був призначений викладачем гомілетики в Кам'янець-Подільській духовній семінарії; з 1906 року — інспектор Холмської духовної семінарії; з 1909 року, в сані архімандрита, ректор Смоленської духовної семінарії. 21 серпня 1911 хіротонізований на єпископа Ковенського, вікарія Литовської єпархії (архієпископом Тихоном Беллавіним). У 1914 році, після початку Першої світової війни, переселився до московського Донського монастиря; після закінчення військових дій повернувся до своєї єпархії. У зв'язку з обранням у червні 1917 року архієпископа Тихона (Беллавін) на Московську кафедру, указом Святійшого Синоду від 28 червня 1917 року, був призначений керуючим Литовською єпархією. Був членом Всеросійського помісного собору 1917-1918 років. Постановою Священного Синоду від 11 липня 1921 був зведений в сан архієпископа Литовського і Віленського і призначений священноархімандритом Свято-Духового монастиря у Вільні. Опинився в незалежній Польщі (Вільно було окуповане і в березні 1922 року анексоване Польщею). Протистояв автокефалістським тенденціям в Польській православній церкві. Внаслідок невизнання ним автокефалії Польської православної церкви, в ніч з 13 на 14 жовтня 1922 був затриманий польською владою у Свято-Духовому монастирі у Вільні і поміщений в католицький монастир мовчальників («Camaldules») в містечку Біляни, неподалік Кракова, де перебував до початку лютого 1923 року. У лютому 1923 був звільнений і висланий з Польщі в Литву. 6 лютого 1923 року прибув у Ковно (Литва), яке служило тимчасовою столицею країни. Восени 1928 року одержав запрошення від Заступника Місцеблюстителя митрополита Сергія Страгородського прибути в Москву і доповісти про стан православної церкви в Литві і Польщі. Перебуваючи в Москві, 28 листопада 1928 року, був зведений в сан митрополита Литовського та Віленського. Протопресвітер Василь Виноградов у виданій в 1959 році в Мюнхені книзі «Про деякі найважливіші моменти останнього періоду життя і діяльності патріарха Тихона» писав про нього:
Указом митрополита Сергія і Синоду від 24 грудня 1930 року, у зв'язку з переходом митрополита Євлогія Георгієвського і більшості його парафій в юрисдикцію Вселенської Патріархії і відмовою єпископа Володимира Тихоніцького прийняти управління, був призначений тимчасово керуючим Західно-Європейськими російськими парафіями (які побажали залишитися у віданні Москви); з 30 квітня 1931 керуючий. У 1936 році був нагороджений правом предносіння хреста за богослужіннями. Після окупації і передачі Литві частини колишньої до того польської території Радянським Союзом, 2 листопада 1939 року повернувся до Вільнюса (анексованого СРСР у липні 1940 року). Помер ввечері 31 грудня 1940 року; похований в архієрейській усипальниці в храмі Свято-Духового монастиря у Вільнюсі. Опубліковані твори і оцінка
Також автор низки листів і статей богословсько-полемічного характеру; в архіві Московської патріархії зберігається його листування з Патріархом Тихоном і митрополитом Сергієм Страгородським в період з 1922 по 1939 рік. ПриміткиЛітература
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
