Елеонора Катерина Пфальц-Цвайбрюкенська
Елеонора Катерина Пфальц-Цвайбрюкенська (нім. Eleonore Katharine von Pfalz-Zweibrücken-Kleeburg; 17 травня 1626 — 3 березня 1692) — двоюрідна сестра і прийомна сестра шведської королеви Христини та сестра короля Швеції Карла X. Після вступу її брата на престол (1654) вона та її брати й сестри вважалися королівськими принцесами та принцами Швеції.[4] Як дружина Фрідріха, ландграфа Гессен-Ешвеге (1617–1655), вона стала ландграфинею Гессен-Ешвеге, а після смерті чоловіка виконувала обов’язки регентки та адміністраторки його земель (1655–1692).[5] БіографіяЕлеонора народилася в замку Штегеборг в Естерґетланді, Швеція, у сім'ї принцеси Катаріни Шведської та Йоганна Казимира, графа Палатина фон Цвайбрюккен-Клебурга. Її мати була старшою зведеною сестрою шведського короля Густава Адольфа і дочкою короля Карла IX. Її батьки, які були двоюрідними родичами, жили в Швеції з 1622 року, а Елеонора та її брати і сестри, в тому числі її сестра Марія Єфросинія, виросли в Швеції як прийомні брати і сестри своєї двоюрідної сестри, королеви Швеції Христини. Елеонора була лише приблизно на сім місяців старша за Христину і мала того самого вчителя Йоганнеса Маттіа. Переговори про її шлюб з Фрідріхом Гессен-Ешвегським, сином Моріса, ландграфом Гессен-Кассельським, почалися в 1643 році. Ландграф був двоюрідним братом обох її батьків і на дев'ять років старший за неї. Процес переговорів був важким, але остаточно завершився в червні 1646 року. Батько подарував їй статок у 20 000 гульденів. Шлюб відбувся в замку Три Корони у Стокгольмі 6 вересня 1646 року. Після весілля Елеонора зізналася перед чоловіком, «на колінах», що мала роман з французьким лютністом і актором на ім'я Бесон з французького придворного театру Антуана де Больє і вагітна його дитиною.[6][7] Фредерік вирішив поводитися так, ніби нічого не сталося, і приховати це. Але подія стала відомим скандалом. Бесон написав Елеонорі твір, який надіслав їй разом із листом від 28 лютого 1647 року, але вона віддала його своєму братові; цей документ нині зберігається в Стегеборзькій колекції.[6] У 1648 році вона називала головну фрейліну королеви Маргарету Браге своїм «найдорожчим захистом», ймовірно тому, що Маргарета Браге захищала її, коли вона народила позашлюбну дитину.[8] Шлюб був описаний як нещасливий. Фрідріх брав участь у війні свого шурина в Польщі, де був розстріляний у 1655 році. Елеонора більше не виходила заміж. Кажуть, вона була надто збентежена скандалом з Бесоном, щоб повернутися до шведського двору, тому вона вважала за краще жити у своєму феодальному володінні Остерхольці, де заснувала аптеку та найняла першого вчителя та лікаря міста. Елеонора була адміністраторкою і регенткою володінь свого чоловіка в Священній Римській імперії. Вона відправила свою дочку Юліану на виховання до шведського королівського двору, де вона вважалася потенційною нареченою Карла XI, поки вона не завагітніла в 1672 році. Фактично Елеонора відвідала Швецію кілька разів: у 1661, 1674 та 1681 роках. Під час її візиту в 1674 році Лоренцо Магалотті описав її як «злу, марнославну, дивну, горду та меланхолічну жінку», яка більшу частину свого часу проводила у побожних поклоніннях.[6] Елеонора померла в Остергольці, Бремен (сьогодні Німеччина) і похована в Altstädter Kirche («церква Старого міста») в Ешвеге, де зараз стоїть Marktkirche («Ринкова церква»). Деякі з її відомих нащадків - Вільгельм II, німецький імператор; Микола II Російський імператор; королева Сполученого Королівства Вікторія; Чарльз, принц Вельзький; і нинішній король Швеції Карл XVI Густав. РодинаЧоловік — Фрідріх (1617–1655), ландграф Гессен-Ешвеге Діти:
Генеалогія
Виноски
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
