Елеонора Маргарита Гессен-Гомбурзька

Елеонора Маргарита Гессен-Гомбурзька
Eleonore Margarete von Hessen-Homburg
Народилася	23 вересня 1679(1679-09-23) Веферлінген
Померла	24 вересня 1763(1763-09-24) (84 роки) Гомбург
Національність	німкеня
Відома завдяки	настоятелька Герфордського монастиря
Титул	принцеса Гессен-Гомбурзька
Рід	Гессенський дім
Батько	Фрідріх II
Мати	Луїза Єлизавета Курляндська
Брати, сестри	Casimir William of Hesse-Homburgd, Frederick III, Landgrave of Hesse-Homburgd, Шарлотта Гессен-Гомбурзька, Hedwig Luise of Hesse-Homburgd і Elizabeth Juliana Francis of Hesse-Homburgd
У шлюбі з	не було
Діти	не було
Медіафайли у Вікісховищі

Елеонора Маргарита Гессен-Гомбурзька (нім. Eleonore Margarete von Hessen-Homburg), (23 вересня 1679—24 вересня 1763) — принцеса Гессен-Гомбурзька, донька ландграфа Гессен-Гомбурзького Фрідріха II та Луїзи-Єлизавети Кеттлер, настоятелька Герфордського монастиря.

Елеонора Маргарита народилась 23 вересня 1679 року у Веферлінгені сьомою дитиною і четвертою донькою в родині принца Гомбурзького Фрідріха II та його другої дружини Луїзи Єлизавети з роду Кеттлерів. Фрідріх того ж року викупив закладене старшим братом ландграфство Гессен-Гомбурзьке і місто Гомбург і оселився в ньому, ставши ландграфом.

Виховувалася Елеонора Маргарита матір'ю і тіткою з материнського боку у ревному дусі реформатської віри. Тітка, Шарлотта Софія Курляндська, була з 1688 року абатисою Герфордського монастиря.

Принцесу описували як красиву та розумну дівчину. Імператор Священної Римської імперії Йозеф I Габсбург 1698 року робив їй пропозицію шлюбу, та вона її відхилила через небажання навертатися до римо-католицької віри.

Все Елеонора життя провела неодруженою і на схилі літ стала настоятелькою Герфордського монастиря^[de].

Померла 24 вересня 1763-го у віці 84 років.

• Historischer Verein für Hessen: Archiv für hessische Geschichte und Altertumskunde, Im Selbstverlag des Historischen Vereins für das Grossherzogtum Hessen, Ausg. 21, 1861
• Johann I. von Gerning: Die Lahn- und Main-Gegenden von Embs bis Frankfurt S. 154 f. [1] [Архівовано 3 грудня 2015 у Wayback Machine.]