Ельдорадо (фільм, 1921)
«Ельдорадо» (англ. Eldorado) — німий чорно-білій французький художній фільм Марселя Л'Ерб'є 1921 року. СюжетБагатій зваблює танцюристку Сибіллу і залишає її з дитиною. Танцюристка йде на шантаж, погрожуючи зганьбити коханця. Багатій божеволіє. Дочка багатія просить танцюристку залишити їй дитину на виховання. Танцюристка погоджується і, не бажаючи стояти на шляху сина до щастя і багатства, заколює себе під час танцю в кабаре «Ельдорадо». У ролях
Художні особливостіУ фільмі режисер робить наголос на зорові асоціації з живописом Гойї, Веласкеса і Рібера. У процесі зйомок широко застосовувалися завуальовані кадри, оптичні деформації, контражур. Багато критиків, вказували Л'Ерб'є на погану операторську роботу. У запалі дискусій Л'Ерб'є кинув крилату фразу про те, що напрямок, до якого належить «Ельдорадо», є «авангардом» французького і світового кіно. Так вперше з'явився термін, який невдовзі став синонімом всіх експериментальних фільмів. Леон Муссінак писав про «Ельдорадо»: «Форма цієї картини за умови звільнення її від манірності, від занадто навмисною і явної технічної віртуозності може покласти початок новому „стилю“»[1]. Примітки
ПосиланняВікіцитати містять висловлювання від або про: Ельдорадо
|
Portal di Ensiklopedia Dunia