Ельжбета Грановська

Ельжбета Грановська
Ельжбета Грановська
пол. Elżbieta Granowska
Народилася	1372 ; Буда, Угорське королівство
Померла	12 травня 1420 ; Краків ; ·туберкульоз
Поховання	Собор Святих Станіслава і Вацлава
Країна	Республіка Польща
Знання мов	польська
Титул	королева-консорт
Посада	королева Польщіd
Рід	Q63531244? і Granowscyd
Батько	Оттон з Піліці
Мати	Ядвіґа з Мельштина (старша)
У шлюбі з	Вісел Чамборd, Вінцент Грановський і Владислав II Ягайло
Діти	Ельжбета Грановська[d] і Ян Пілецький
	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Ельжбета (також Єлизавета^[5]) Грановська з Пілецьких^[6]^[7] (пол. Elżbieta Granowska; бл. 1372 — 12 травня 1420, Краків) гербу Сокира — польська шляхтянка, королева-консорт Польщі.

Життєпис

Народилася близько 1372 року. Батько — львівський (руський) староста,^[8] сандомирський воєвода, генеральний староста Великопольщі Оттон Пілицький. Мати — Ядвіга з Мельштина.

Ельжбета 4 рази була в шлюбі, в тому числі з Вінцентієм Грановським з яким у них народився Ян Пілецький, а востаннє — з королем Владиславом II Ягайлом. Примас Миколай Тромба відмовлявся їх вінчати, обряд провів єпископ Ян Жешовський^[9] у неділю — 2 травня 1417 року в парафіяльному костелі міста Сянік, попри спротив багатьох відомих людей.^[10]

Була власницею містечка Біще, де 1417 року перебувала з чоловіком.^[11]

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Deutsche Nationalbibliothek Record #131449176 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ ^а ^б Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
d:Track:Q47757534 d:Track:Q2826570
↑ Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824
↑ Україна: антологія пам'яток державотворення X—XX ст. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.]. — К. : Основи, 2008. — Т. 2: Ренесанс ідеї української державності (XIV—XIVI ст.). — С. 544. — ISBN 978-966-500-292-5.
↑ Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення [Архівовано 12 червень 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) (вер.-жовт.). — 240 с. — С. 37, 39. — ISSN 0130-5247.
↑ Михайловський В. Ягайло // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 721—722. — ISBN 978-966-00-1359-9.
↑ Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 552. (пол.) — S. 552. (пол.)
↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — Т. 3. — S. 602. (пол.)
↑ Kurtyka J. Rzeszowski Jan h. Półkozic (1345 lub 1346—1436) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1992—1993. — T. XXXIV/…. — Zeszyt …. — S. 64. (пол.)
↑ Клименко О., Уніят В., Файфура В. Біще // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 140—141. — ISBN 966-528-197-6.

Джерела

Михайловський В. Ягайло // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 721—722. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Sikora F. Pilecki Jan h. Leliwa (zm. 1496) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI/2. — Zeszyt 109. — S. 256—259. (пол.)