Ель-Амара
Ель-Амара (араб. العمارة) — місто на південному сході Іраку, адміністративний центр провінції Майсан. Розташоване на річці Тигр південніше Багдада, в 50 км від ірано-іракського кордону, на висоті 9 м над рівнем моря[1]. Місто лежить на болотах між Тигром і Євфратом[2]. Велика частина населення — шиїти. За даними на 2002 рік населення міста становить близько 340 000 чоловік; за даними на 2005 рік — близько 420 000 чоловік[2]. Є основним торговим центром для навколишніх районів, місто відоме тканинами і срібним приладдям. ІсторіяМісто було засноване у 1860-х роках як військовий табір Османської імперії. Під час Першої світової війни у 1915 році місто було взяте британськими військами[3]. Під час ірано-іракської війни місто і прилегла територія стали об'єктом численних атак з боку Ірану, який прагнув перерізати стратегічно важливий шлях Багдад-Басра. У 1991 році під час Війни в Затоці Ель-Амара був одним з багатьох міст, що повстали проти Саддама Хуссейна, за що згодом населення міста було піддано репресіям. У 2003 році, під час вторгнення коаліційних сил в Ірак, місто знову стало центром опору Саддаму Хусейну. Однак незабаром після окупації міста британськими військами почалися напади на англійських солдатів. Пізніше місто стало ареною боротьби між «Армією Махді» і загонами організації Бадра. У 2008 році іракська армія провела спецоперацію, що мала на меті припинення контрабанди зброї у Ель-Амарі з довколишнього Ірану. Клімат
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia