Еміль Преторіус

Еміль Преторіус
Народився	21 червня 1883(1883-06-21)[1][2][…]  Майнц, Німецька імперія[1]
Помер	27 січня 1973(1973-01-27)[1][2][…] (89 років)  Мюнхен, Німеччина[1]
Поховання	Богенхаузенський цвинтар
Країна	Німеччина[4]
Діяльність	сценограф, політик, викладач університету, митець, ілюстратор, дизайнер, графік, художник, мистецтвознавець, правник, exlibrist
Галузь	образотворче мистецтво[5], мистецтвознавство[5], малярство[5], графіка[5], ілюструванняd[5], сценографія[5] і право[5]
Знання мов	німецька
Заклад	Königliche Kunstgewerbeschule Münchend
Членство	Німецька академія мови і поезії і Баварська академія витончених мистецтв
Роки активності	1898[6] — 1973[6]
Посада	Member of the Bavarian Senated і професор
Нагороди	Johann-Heinrich-Merck-Ehrungd (1955) Почесна золота монета столиці держави Мюнхенаd
IMDb	ID 7057413
Медіафайли у Вікісховищі

Емі́ль Прето́ріус (нім. Emil Preetorius; 21 червня 1883, Майнц — 27 січня 1973, Мюнхен) — німецький художник-графік, сценограф, мистецтвознавець, бібліофіл, педагог, державний діяч.

1901-06 вивчав право в Дармштадтському університеті.

У 1909 в Мюнхені разом з книгознавцем і художником Паулем Ренером заснував Школу илюстрації і книжкового діла.

З 1910 — керівник Мюнхенського училища книжкового діла, з 1926 — класів илюстрації і сценографії в мюнхенській Академії мистецтв, з 1928 — професор Мюнхенської Високої школи образотворчого мистецтва.

1948-53 міністр культурі Баварії.

1960-65 голова Товариства бібліофілів Німеччини, з 1965 член Міжнародної асоціації бібліографів в Парижі,

1953-68 президент Баварської Академії образотворчого мистецтва.

Створив илюстрації до творів А.фон Шаміссо «Петер Шлеміль» (1907), «Мій дядько Бенжамін» К. Тільє (1909), «Хромий біс» А. Лесажа (1910), «Тартарен із Тараскона» А. Доде (1913).

Також створив илюстрації до творів російських та українських авторів: І.Тургенева, Ф.Достоевського, М.Гоголя, О.Димова та інш.

Автор оригінальних екслібрисів (наприклад, Т. Манна).

З 1920 років також сценограф (опери Р. Вагнера, В. А. Моцарта та інш.).

Нагороджено «Гран-прі» на Міжнародної виставці друкованого діла і графіки BUGRA (Лейпциг, 1914).

Графічні твори Преторіуса мали вплив на мистецтво Г. Нарбута

• Gedanken zur Kunst. В., 1940.
• Persische Miniaturen. Munch., 1958.

• Рудзицкий А. Эмиль Преториус// К., — 1992.
• Гер А. (В.Вайсблат) Эмиль Преториус // Искусство и печатное дело.- Киев,- 1912.- № 9/10.
• Hubschek Е. Emil Preetorius. B/Lpz., 1943.