Еміліо Хірцель

Еміліо В. Хірцель
Еміліо В. Хірцель
італ. Emilio W. Hirzel
	Еміліо В. Хірцель Еміліо Хірцель (четвертий зліва) позує у 1912 році з деякими засновниками та керівниками «Інтера» (зліва направо: Парамітіотті (президент), Муджані, Гуго Рітманн, Хірцель, Бах, Ансбахер, Глокнер та біля дверей праворуч Макс Рітманн).
Президент «Інтернаціонале»
	1912 — 1913
Попередник	Карло Де Медічі
Наступник	Луїджі Ансбахер
Помер	2 травня 1932; Мілан
Похований	Цвинтар Маджоре в Мілані
Відомий як	Четвертий президент «Інтернаціонале»
Громадянство	Італія
Професія	Спортивний функціонер
	Медіафайли у Вікісховищі

Емі́ліо Хі́рцель (італ. Emilio W. Hirzel; ? — 2 травня 1932, Мілан) — італійський спортивний функціонер, четвертий президент футбольного клубу «Інтернаціонале».

Біографія

Будучи президентом «Інтера», він досяг з командою третього місця в єдиній групі ломбардського відбіркового раунду чемпіонату Італії 1912–1913 років. У 1913 році він залишив «Інтер», і його наступником став Луїджі Ансбахер.

Пізніше, у 1917 році, під час заснування U.L.I.C. (італ. Unione Libera Italiana del Calcio), він обійняв посаду віце-президента, продовжуючи підтримувати ліберальний рух доктора Луїджі Маранеллі.

Похований на Цвинтарі Маджоре в Мілані, де його останки згодом були перепоховані в колумбарну нішу.^[2]

Примітки

↑ Фотографія, що належала Джорджо Муджані, була опублікована міланським тижневиком «Milaninter» з нагоди 60-річчя заснування «Інтера» в № 11 від 11 березня 1968 року на стор. 4, а згодом у всіх книгах, виданих ФК «Інтернаціонале Мілан».
↑ Мобільний додаток для пошуку померлих «Not 2 4get», Муніципалітет Мілана