ЕнантіосеміяЕнантіосемі́я (грец. εναντιοσημία; від ενάντιος — «протилежний» + σήμα — «знак»)[1][2] — розвиток у слові антонімічних значень, їхня поляризація[3][4][5]. Інші назви цього явища — енантіонімія (англ. enantionymy[6]), антилогія (англ. antilogy). Слова з протилежними значеннями відомі як «автоантоніми» (англ. auto-antonym, autantonym), «контроніми» (англ. contronym, contranym)[7], «антагоніми»[8], «енантіодроми» (англ. enantiodromes), «самоантоніми» (англ. self-antonyms), «слова-януси» (англ. Janus words — на честь давньоримського бога Януса)[7][8]. В українському мовознавстві термін «енантіосемія» охоплює явище процесуального і результативного характеру[5]. ХарактеристикаНа відміну від простої антонімії — протиставлення двох різних слів (лексичних одиниць) з протилежними значеннями, енантіосемія — наявність в одному слові (лексичної одиниці) протилежних значень. Енантіосемія може виявлятися на двох різних рівнях — мовному та мовленнєвому. В останньому разі феномен проявляється у тому, що узуальні семи нейтралізуються і замінюються антонімічними мовленнєвими семами. Приклад — слово «голуб». У звертанні «голубе мій» воно може набувати як позитивного, так і негативного значення, залежно від ставлення мовця до адресата. Подібна нейтралізація з наступним набуттям словом протилежної оціночності характерна не тільки для розмовної, але й для спеціальної лексики, зокрема, суспільно-політичної. Показовим прикладом є енантіосемічність слів «демократ», «комуніст» — у людей з різними політичними поглядами[5]. Причини виникнення енантіосемії можуть бути різними. Найчастіше це наслідок полісемії — коли одиниця має різні значення, які надалі можуть стати цілком протилежними. Рідше причиною є злиття двох слів протилежними значеннями, що, бувши схожими у вимові, збіглися в одне слово-омонім, при цьому зберігши семантику. Наприклад, англ. to cleave означає як «розколювати», «розділяти», так і «приставати», «залишатися незрушним» — внаслідок злиття в одне двох давньоанглійських слів з протилежною семантикою: clēofan і clifian[7][9]. Явище енантіосемії досліджували такі українські й російські мовознавці, як Л. А. Булаховський, Р. О. Будагов, В. В. Іванов, І. В. Муромцев, Л. О. Новиков, Ю. Г. Скиба, М. М. Шанський[5]. Китайський письменник Цянь Чжуншу наводив приклади енантіосемії у китайській мові: «廢» («скасовувати» і «встановлювати»), «已» («кінчатися», «помирати» і «лікувати»), а також «革» («шкура» і «видаляти», «змінювати»). Енантіосемічність останнього слова проявляється в тім, що саме шкуру важко змінити або скинути, отже, ідея змінювання почала пов'язуватися з нею. Сам Цянь Чжуншу називав цей феномен «зворотним символізмом» (кит.: 反象以徵). В англійській мові розвиток протилежних значень може також відбуватися у її різних варіантах: так, у британській англійській to table означає «порушити питання», а в американській — навпаки, «зняти питання з порядку денного» (у британському варіанті в цьому випадку вживають to shelve). ПрикладиАнглійська мова
Українська мова
Інші приклади схожих українських слів з протилежними значеннями: «безцінний» («дуже дорогий») і «безцінь» («дуже дешеве»), «грошовитий» (багатий) і «гріш ціна» («нічого не вартий»). Староукраїнське «побіда» означало «перемога», але у давньоруській мові побѣда могло означати як «перемога», так і «поразка»[10]. Подібну двозначність можна пояснити етимологією слова: по + бѣда, тобто «після біди», «після битви». Інші мови
У споріднених мовахПротилежні значення співзвучних слів можуть розвинутися не тільки в межах одної мови, але й у межах споріднених мов — явище, яке можна вважати окремим випадком «фальшивих друзів перекладача»:
Енантіосемічність слів спільного походження проявляється і при дальшій спорідненості мов, наприклад, укр. гість (прасл. *gostь), нім. Gast означають «гість», «запрошений», а споріднене з ними лат. hostis — «ворог»[11][12][13]. Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
