Ендоскопічне виділення вениЕндоскопічне виділення вени (Endoscopic Vein Harvesting, EVH)[1][2] — це метод малоінвазивного оперативного втручання, при якому вена[2] для наступного застосування у якості судинного протеза (наприклад, для аортокоронарного шунтування) виокремлюється за допомогою ендоскопу. Зазвичай це велика підшкірна вена стегна (vena saphena magna[en], англ. GSV) або променева артерія (arteria radialis, англ. AR). ПроцедураВ стерильних умовах, під анестезією, хірург виконує розріз шкіри довжиною від 1,5 до 2,5 сантиметрів[3], відтак встановлює спеціальну канюлю і вводить ендоскоп. Для створення оптимальних умов задля виокремлення вени через канюлю подається вуглекислий газ при тиску 12 мм рт. ст. при швидкості потоку 3 літри за хвилину[3]. Завдяки заповненню СО2 хірург створює герметичний тунель навколо судини, яку необхідно виділити, а потім виокремлює саму судину від оточуваних тканин тіла та відсікає бічні галуззя судини. Переконавшись, що всі бічні галуззя судини відсічені і судина вільна від оточуваних тканин, оператор виконує розріз шкіри на протилежному кінці ендоскопу і прошиває або кліпýє судину [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.]. Після чого виокремлювана судина відсікається та витягується через розріз. Надалі верхня та нижня рани ушиваються, а виокремлювану судину належним чином готують для подальшого використання у якості судинного протезу[4]. Хірургічна техніка: 1. Відкритий (звичайний) метод Розріз починається на 1 палець вище і перед медіальною кісточкою, потім подовжується по медіальній межі великогомілкової кістки, далі - через задню область коліна до кінця великої підшкірної вени. Довжина залежить від кількості необхідних трансплантатів. Після цього судину виймають, а її бічні гілки перев'язують шовком 2/0, після чого виконується закриття шкіри пошарово. 2. Техніка «мостів» з допомогою об'єктива При методі bridging розріз шкіри починається на 4 см вище медіальної кісточки кількома множинними невеликими розрізами по 3–5 см кожен уздовж підшкірної вени[5] з острівцями шкіри по 7 см, залишеними недоторканими[6]. Вену відсікають за допомогою хірургічних ножиць та ретракторів Лангенбека, а її притоки обрізуються. Під час цієї методики використовують лінзу Карл Сторз[en] для дорослих, розміром 90 градусів, щоб забезпечити чітку візуалізацію вен на підключеному екрані[5]. Переваги В порівнянні з традиційним відкритим методом виділення трансплантату (Open Vein Harvesting, OVH) та методом bridging (англ. «міст», «перекривання»), метод ендоскопічного виділення судини (Endoscopic Vein Harvestin, EVH) має наступні переваги[3][5]:
ІсторіяПерша операція ендоскопічного виокремлення вени із застосуванням системи ендоскопічного виділення судин була проведена у 1995 році в Брюсселі, Бельгії, доктором Альбертом Чіном (Dr. Albert Chin)[9]. Вона стала інноваційною альтернативою традиційному відкритому методу. Відтоді у всьому світі виконано понад одного мільйона операцій з ендоскопічного виокремлення судини. Вдосконалення навичок і постійне поліпшення технології схвалені експертами та підтверджені рандомізованими дослідженнями, які проводилися впродовж 15 років використання методики ендоскопічного виокремлення судин[8]. З листопада 1997 року по липень 1998 фахівцями на базі університетської лікарні Суецького каналу[en] були рандомізовані 132 поспіль операції пацієнтів з високим ризиком (діабетики, пацієнти з ожирінням або обидва типи пацієнтів), чергуючи між «безперервною» відкритою методикою та ендоскопічною методикою[10]. Метод схвалений більшістю спеціалістів, завдяки очевидним перевагам для пацієнтів. У 2005 році метод ендоскопічного виділення судини офіційно визнаний Міжнародним товариством малоінвазивної кардіоторакальної хірургії (ISMICS) як стандарт лікування при аортокоронарному шунтуванні[7]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
