Енергія іонізації![]() Енéргія іонізáції — найменша енергія, потрібна для того, щоб вирвати електрон із фізичної системи й віднести його на нескінченну віддаль. У випадку ізольованих атомів чи молекул електрони з найбільшою енергією, які найлегше відриваються, зазвичай розташовані на валентних оболонках. У випадку твердих тіл, металів чи напівпровідників, електрони з найбільшою енергією належать до валентних зон. Адіабатна енергія йонізаціїНайменша енергія, необхідна для видалення електрона з атома, йона або молекули в газовій фазі. Визначається як різниця між енергіями утворюваного йона та вихідної молекулярної частинки в основних їх енергетичних станах. Другий потенціал йонізаціїЕнергія, потрібна для вилучення електрона з ізольованого йона з зарядом +1. Енергія третьої йонізації буде енергією, що необхідна для видалення електрона з ізольованого +2 йона. Вертикальна енергія йонізаціїНайменша енергія, потрібна для відриву одного електрона від ізольованої молекулярної частинки (в основному коливальному стані) у газовій фазі у випадку, коли утворена молекулярна частинка набуває коливальної енергії відповідно до принципу Франка – Кондона (котрий стверджує, що електрон відривається без зміни геометрії частинки). Синонім — вертикальний потенціал іонізації. Див. також
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia