Енріко Сарді

Енріко Сарді
Особисті дані
Повне ім'я	Челесте Енріко Сарді
Народження	1 квітня 1891(1891-04-01)
	Генуя, Італія
Смерть	4 липня 1969(1969-07-04) (78 років)
	Таранто
Громадянство	Італія
Позиція	півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1908–1913 «Андреа Доріа»  ? (?) 1913–1924 «Дженоа» 105 (81) 1924–1925 «Новезе»  ? (?) 1925–1927 «Савона» 8 (6) 1930–1931 «Дертона» 1 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 1912–1920 Італія 7 (4)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада 1931–1932 «Таранто»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 31 жовтня 2011.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 31 жовтня 2011.
*** Тільки на посаді головного тренера.
Енріко Сарді у Вікісховищі

Енрі́ко Са́рді (італ. Enrico Sardi, * 1 квітня 1891, Генуя — † 4 липня 1969, Таранто) — італійський футболіст, півзахисник, форвард. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Як гравець насамперед відомий виступами за клуб «Дженоа», а також національну збірну Італії.

Триразовий чемпіон Італії.

У дорослому футболі дебютував 1908 року виступами за команду «Андреа Доріа», в якій провів п'ять сезонів.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Дженоа», до складу якого приєднався 1913 року, при цьому отримавши дворічну дискваліфікацію за професіоналізм, яку згодом зменшили вдвічі^[1]. Тож у сезоні 1914—15 він виходив на поле як основний гравець команди і виграв «скудетто», яке, однак, було затверджене за клубом лише у 1921 році, з огляду на те що сезон не було дограно через Першу світову війну^[2]. Після війни продовжив виступи за генуезький клуб, залишаючись у ньому до 1924 року й вигравши ще два чемпіонські титули.

У складі «Дженоа» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,77 гола за гру першості.

З 1924 по 1927 роки грав у складі команд клубів «Новезе» та «Савона».

Завершив професійну ігрову кар'єру у нижчоліговому клубі «Дертона», за команду якого виступав протягом 1930—1931 років.

1912 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Провів у формі головної команди країни 7 матчів, забивши 4 голи. У складі збірної був учасником Олімпіад у 1912 році (у Стокгольмі) та 1920 (в Антверпені).

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1931 року, очоливши тренерський штаб клубу «Таранто». Досвід тренерської роботи обмежився цим клубом.

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
29/06/1912	Транеберг	Фінляндія	3 – 2 д.ч.	Італія	ОІ 1912 - Квал.	1
01/07/1912	Стокгольм	Швеція	0 – 1	Італія	ОІ 1912 - Втішний турнір квал.	-
22/12/1912	Генуя	Італія	1 – 3	Австрія	товариський матч	1
13/05/1920	Генуя	Італія	1 – 1	Нідерланди	товариський матч	1
28/08/1920	Гент	Італія	2 – 1	Єгипет	ОІ 1920 - Квал.	-
29/08/1920	Антверпен	Франція	3 – 1	Італія	ОІ 1920 - 1/4	-
31/08/1920	Антверпен	Італія	2 – 1 д.ч.	Норвегія	ОІ 1920 - Втішний турнір квал	1
Усього		Матчів	7		Голів	4

Титули і досягнення

• Чемпіон Італії (3):

«Дженоа»: 1914–15, 1922–23, 1923–24

Примітки

1. ↑ Nel 1913 il Genoa viene processato per aver contravvenuto al regolamento federale contro il professionismo (італ.) . tuttomercatoweb.com. 13 липня 2010. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 18 вересня 2015.
2. ↑ Il campionato 1914-15 viene sospeso per l'entrata in guerra dell'Italia (італ.) . tuttomercatoweb.com. 23 травня 2010. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 18 вересня 2015.

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»