Ентоні Кролла (англ. Anthony Crolla; 16 листопада 1986, Манчестер, Велика Британія) — британський боксер-професіонал, виступає в легкій ваговій категорії. Чемпіон світу за версією WBA (18 липня 2015 — 24 вересня 2016), претендент на титул чемпіона світу за версією WBA (2019), WBO (2019) та The Ring (2019).
Професійна кар'єра
Дебютував на професійному рингу 14 жовтня 2006 року у поєдинку проти співвітчизника Абдула Рашида, якого переміг одноголосним рішенням суддів.
Першої поразки зазнав 5 квітня 2008 року в бою проти сирійського боксера Юссефа аль-Хаміді, втім, 26 вересня того ж року взяв у нього реванш.
2 жовтня 2010 року переміг в бою за вакантний титул чемпіона Англії в другій напівлегкій вазі співітчизника Енді Морріса. 12 лютого 2011 року переміг в бою за вакантний титул чемпіона Великої Британії в легкій вазі Джона Ватсона. Втратив цей титул 21 квітня 2012 року в поєдинку проти Деррі Метьюса технічним нокаутом. Повернув собі пояс чемпіона Англії 7 грудня 2012 року в бою проти Кірена Фарелла. За словами Кролли, якби він програв цей бій, то покинув би спорт і пішов би працювати охоронцем. Але він виграв, причому після бою виявилося, що у Фарелла стався крововилив у мозок, через що той ледь не помер. Ентоні дуже переживав із цього приводу[1].
28 червня 2013 року переміг співвітчизника Гевіна Різа і здобув вакантний пояс інтерконтинентального чемпіона WBO в легкій вазі. Потім тричі успішно захищав цей титул.
У 2014 році Кролла погнався за двома грабіжниками, яких виявив біля свого помешкання, але коли догнав, отримав сильний удар по голові чи то бітою, чи то цеглиною. Через це він змушений був пропустити найближчий бій[1].
18 липня 2015 року провів бій проти Дарлейса Переса з Колумбії за титул чемпіона світу за версією WBA в легкій вазі. Поєдинок закінчився унічию, тому титул зберіг діючий чемпіон Дарлейс Перес. 21 листопада того ж року відбувся матч-реванш, в якому Ентоні Кролла переміг, нокаутувавши Переса у п'ятому раунді, і став чемпіоном світу.[2]
7 травня 2016 року захистив пояс чемпіона WBA проти венесуельця Ісмаеля Бароссо.
Втратив пояс чемпіона світу 24 вересня 2016 року, програвши співвітчизнику Бароссо Хорхе Лінаресу одноголосним рішенням суддів.[3] 25 березня наступного року відбувся матч-реванш, в якому Лінарес знову переміг одноголосним рішенням суддів, зберігши титул чемпіона WBA.[4]
Наступні три бої після другої поразки від Лінареса Ентоні Кролла виграв.
12 квітня 2019 року Ломаченко мав провести наступний об'єднавчий поєдинок з чемпіоном світу за версією IBF Річардом Коммі з Гани. Однак у лютому 2019 року стало відомо, що Коммі не зможе вийти на цей поєдинок через те, що не до кінця відновився після травми правої руки[5]. В той же час компанія Top Rank і Ломаченко вирішили провести 12 квітня 2019 року бій-захист титулів Василя проти обов'язкового претендента по лінії WBA Ентоні Кролли. Бій відбувся в «Стейплс-центрі», Лос-Анджелес[6]. В кінці третього раунду після затяжної атаки Василя рефері почав відлік британцеві, але Кроллу від добиття врятував гонг, який пролунав через 3 секунди після поновлення поєдинку. Але вже на першій же хвилині наступного раунду українець відправив Ентоні Кроллу у важкий нокаут після правого бокового у скроню[7].
Визнавши закономірність своєї поразки від Ломаченка, Кролла вирішив провести прощальний бій у рідному Манчестері і завершити боксерську кар'єру.[8]
2 листопада 2019 року в завершальному бою своєї кар'єри проти іспанця Френка Уркіаги, який народився в Перу, Ентоні зумів отримати перемогу, але рішення суддів виставити рахунок 97-93 і 98-92 на користь Кролли у близькому бою було досить спірним. Третій суддя нарахував нічию 95-95. Кролла боксував так, наче бажання битися покинуло його ще до початку бою. Не дивно, що після оголошення результата Уркіага, у якого вкрали перемогу і "континентальний" титул WBA, з огидою залишив ринг.[9][10]
Таблиця боїв
34 Перемоги (13 Нокаутів), 7 Поразок (2 Нокаути), 3 Нічиїх
|
№ п/п
|
Результат
|
Рекорд
|
Суперник
|
Спосіб
|
Раунд
|
Дата
|
Місце проведення
|
Примітки
|
45
|
Перемога
|
35–7–3
|
Френк Уркіага
|
MD
|
10
|
2 листопада 2019
|
Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
|
44
|
Поразка
|
34–7–3
|
Василь Ломаченко
|
KO
|
4 (12), 0:58
|
12 квітня 2019
|
Стейплс-центр, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
|
Бій за титули чемпіона світу за версіями WBA (2-й захист Ломаченка), WBO (1-й захист Ломаченка) і The Ring (2-й захист Ломаченка) в легкій вазі
|
43
|
Перемога
|
34–6–3
|
Дауд Йордан
|
UD
|
12
|
10 листопада 2018
|
Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
|
42
|
Перемога
|
33–6–3
|
Едсон Рамірес
|
UD
|
10
|
31 березня 2018
|
Мілленіум, Кардіфф, Уельс
|
|
41
|
Перемога
|
32–6–3
|
Ріккі Бернс
|
UD
|
12
|
7 жовтня 2017
|
Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
|
40
|
Поразка
|
31–6–3
|
Хорхе Лінарес
|
UD
|
12
|
25 березня 2017
|
Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
Бій за титули чемпіона світу за версіями WBA і The Ring в легкій вазі
|
39
|
Поразка
|
31–5–3
|
Хорхе Лінарес
|
UD
|
12
|
24 вересня 2016
|
Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
Втратив пояс WBA в легкій вазі; програв бій за вакантний пояс The Ring в легкій вазі]
|
38
|
Перемога
|
31–4–3
|
Ісмаель Бароссо
|
KO
|
7 (12), 1:31
|
7 травня 2016
|
Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
Захистив пояс WBA в легкій вазі
|
37
|
Перемога
|
30–4–3
|
Дарлейс Перес
|
KO
|
5 (12), 2:30
|
21 листопада 2015
|
Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
Здобув пояс WBA в легкій вазі
|
36
|
Нічия
|
29–4–3
|
Дарлейс Перес
|
MD
|
12
|
18 липня 2015
|
Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
Бій за титул чемпіона світу за версією WBA в легкій вазі
|
35
|
Перемога
|
29–4–2
|
Дєрдь Міжеї мол.
|
PTS
|
6
|
15 листопада 2014
|
3Arena, Дублін, Ірландія
|
|
34
|
Нічия
|
28–4–2
|
Гамаліель Діас
|
TD
|
3 (12), 3:00
|
13 вересня 2014
|
Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
Зберіг титул інтерконтинентального чемпіона WBO в легкій вазі після того, як Діас отримав розсічення від випадкового зіткнення головами
|
33
|
Перемога
|
28–4–1
|
Джон Мюррей
|
TKO
|
10 (12), 2:20
|
19 квітня 2014
|
Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
Зберіг титул інтерконтинентального чемпіона WBO в легкій вазі
|
32
|
Перемога
|
27–4–1
|
Стівен Фостер
|
RTD
|
6 (12), 3:00
|
23 листопада 2013
|
Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
Зберіг титул інтерконтинентального чемпіона WBO в легкій вазі
|
31
|
Перемога
|
26–4–1
|
Гевін Різ
|
MD
|
12
|
28 червня 2013
|
Болтон-арена, Болтон, Англія
|
Здобув вакантний пояс інтерконтинентального чемпіона WBO в легкій вазі
|
30
|
Нічия
|
25–4–1
|
Деррі Метьюс
|
SD
|
12
|
30 березня 2013
|
Ехо–арена, Ліверпуль, Англія
|
Бій за вакантний титул чемпіона Співдружності в легкій вазі
|
29
|
Перемога
|
25–4
|
Кірен Фарелл
|
UD
|
10
|
7 грудня 2012
|
Bowlers Exhibition Centre, Манчестер, Англія
|
Бій за вакантний титул чемпіона Великої Британії в легкій вазі
|
28
|
Поразка
|
24–4
|
Гарі Сайкс
|
SD
|
3
|
6 жовтня 2012
|
Ліверпуль Олімпія, Ліверпуль, Англія
|
Prizefighter 25
|
27
|
Won
|
24–3
|
Стівен Дженнінгс
|
UD
|
3
|
6 жовтня 2012
|
Ліверпуль Олімпія, Ліверпуль, Англія
|
Prizefighter 25
|
26
|
Поразка
|
23–3
|
Деррі Метьюс
|
TKO
|
6 (12), 2:57
|
21 квітня 2012
|
Спортивний Центр, Олдем, Англія
|
Програв бій за титул чемпіона Великої Британії в легкій вазі
|
25
|
Перемога
|
23–2
|
Віллі Лаймонд
|
UD
|
12
|
25 листопада 2011
|
Регіональний спортивний комплекс Рейвенскрейг, Мотервелл, Шотландія
|
Захистив титул чемпіона Великої Британії в легкій вазі
|
24
|
Перемога
|
22–2
|
Хуан Монтіль
|
SD
|
8
|
17 вересня 2011
|
MGM Grand Garden Arena, Парадайз, Невада, США
|
|
23
|
Перемога
|
21–2
|
Герве де Лука
|
TKO
|
1 (10), 2:59
|
18 червня 2011
|
Робін-парк-арена, Віган, Англія
|
|
22
|
Перемога
|
20–2
|
Джон Ватсон
|
TKO
|
9 (12), 2:35
|
12 лютого 2011
|
Ліверпуль Олімпія, Ліверпуль, Англія
|
Переміг в бою за вакантний титул чемпіона Великої Британії в легкій вазі
|
21
|
Перемога
|
19–2
|
Енді Морріс
|
TKO
|
7 (10), 2:51
|
2 жовтня 2010
|
De Vere Whites Hotel, Болтон, Англія
|
Переміг в бою за вакантний титул чемпіона Англії в другій напівлегкій вазі
|
20
|
Перемога
|
18–2
|
Кріс Рілі
|
PTS
|
6
|
16 липня 2010
|
Болтон-арена, Болтон, Англія
|
|
19
|
Перемога
|
17–2
|
Сід Разак
|
PTS
|
6
|
16 липня 2010
|
Fit City, Брутон, Англія
|
|
18
|
Перемога
|
16–2
|
Джейсон Несбітт
|
PTS
|
4
|
19 лютого 2010
|
Спортивний комплекс Fenton Manor Сток-он-Трент, Англія
|
|
17
|
Перемога
|
15–2
|
Майкл Броді
|
TKO
|
3 (8), 3:00
|
27 листопада 2009
|
Робін-парк-арена, Віган, Англія
|
|
16
|
Перемога
|
14–2
|
Джон Бакулі
|
PTS
|
4
|
25 вересня 2009
|
Манчестер-велодром, Манчестер, Англія
|
|
15
|
Поразка
|
13–2
|
Гарі Сайкс
|
PTS
|
10
|
29 травня 2009
|
Спортивний комплекс Fenton Manor Сток-он-Трент, Англія
|
|
14
|
Перемога
|
13–1
|
Карл Аллен
|
PTS
|
6
|
14 березня 2009
|
Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
|
13
|
Перемога
|
12–1
|
Джон Бакулі
|
PTS
|
4
|
12 грудня 2008
|
Центр дозвілля Kingsway, Віднес, Англія
|
|
12
|
Перемога
|
11–1
|
Карл Аллен
|
PTS
|
6
|
10 жовтня 2008
|
Everton Park Sports Centre, Ліверпуль, Англія
|
|
11
|
Перемога
|
10–1
|
Юссеф аль-Хаміді
|
PTS
|
6
|
26 вересня 2008
|
Йорк-хол, Лондон, Англія
|
|
10
|
Перемога
|
9–1
|
Робін Дікін
|
PTS
|
4
|
6 вересня 2008
|
Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
|
9
|
Поразка
|
8–1
|
Юссеф аль-Хаміді
|
PTS
|
8
|
5 квітня 2008
|
Болтон-арена, Болтон, Англія
|
|
8
|
Перемога
|
8–0
|
Стів Гетін
|
PTS
|
6
|
14 березня 2008
|
Олд Траффорд, Манчестер, Англія
|
|
7
|
Перемога
|
7–0
|
Томаш Квіцин
|
KO
|
5 (6), 1:40
|
19 Jan 2008
|
Burg-Wächter Castello, Дюссельдорф, Німеччина
|
|
6
|
Перемога
|
6–0
|
Даніель Торп
|
RTD
|
2 (6), 3:00
|
8 грудня 2007
|
Болтон-арена, Болтон, Англія
|
|
5
|
Перемога
|
5–0
|
Джонні Грівз
|
TKO
|
3 (6), 1:08
|
6 жовтня 2007
|
Ноттінгем-арена, Ноттінгем, Англія
|
|
4
|
Перемога
|
4–0
|
Нейл Мак-Квейд
|
TKO
|
1 (4), 2:15
|
31 травня 2007
|
Олд Траффорд, Манчестер, Англія
|
|
3
|
Перемога
|
3–0
|
Едуардс Краукліс
|
PTS
|
4
|
10 березня 2007
|
Ліверпуль Олімпія, Ліверпуль, Англія
|
|
2
|
Перемога
|
2–0
|
Аріель Краснопольський
|
TKO
|
3 (4), 1:57
|
9 грудня 2006
|
ExCeL, Лондон, Англія
|
|
1
|
Перемога
|
1–0
|
Абдул Рашид
|
PTS
|
4
|
14 жовтня 2006
|
Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
Примітки
Посилання
|