Ентре-Кампуш (станція метро)

Entre Campos
Entre Campos
	Лісабонський метрополітен Жовта лінія або Соняшника
Загальні дані
Тип	береговий
Глибина закладення	мілкого закладення м
Кількість	2
Тип	2 бокові
Форма	пряма
Дата відкриття	29 грудня 1959
Архітектор(и)	Falcão e Cunha
Художник(и)	Maria Keil
Виходи до
Час відкриття	6:30
Час закриття	1:00

38°44′49″ пн. ш. 9°8′53″ зх. д. / 38.74694° пн. ш. 9.14806° зх. д. / 38.74694; -9.14806

Е́нтре-Ќампуш (порт. Entre Campos) — станція Лісабонського метрополітену. Є однією з перших одинадцяти станцій метро у Лісабоні, в Португалії. Знаходиться у центральній частині міста. Розташована на Жовтій лінії (або Соняшника), між станціями «Кампу-Пекену» і «Сідаде-Універсітарія». Станція берегового типу, мілкого закладення. Введена в експлуатацію 29 грудня 1959 року ^[2]. Розташована в першій зоні, вартість проїзду в межаї якої становить 0,75 євро^[3]. Назва станції походить від місця її розташування, тобто між двома аренами торад — «Малим Полем» (порт. Campo Pequeno) і «Великим Полем» (порт. Campo Grande). З моменту свого відкриття і аж до 1988 року була кінцевою станцією теперішньої Жовтої лінії. Станція є одним з найбільших пересадочних вузлів міста, оскільки має виходи до приміських поїздів Лінії Сінтри, Лінії Азамбужі, та міжміський сполучень Лінії Південної (Алгарве). Тут же проходить магістральна автомобільна вісь Північ-Південь (порт. Eixo Norte-Sul).

Опис

За архітектурою станція є однією з найбільших у Лісабонському метро з використанням бібліотечної тематики при декорації стін^[4]. Архітектор оригінального проєкту — Falcão e Cunha, художні роботи виконала — Maria Keil (першопочатковий вигляд станції). Станція зазнала двох реконструкцій. Спочатку у 1973 році в рамках архітектурного проєкту Dinis Gomes було збудовано додатковий вестибюль і подовжено платформи станції, які змогли приймати по 6 вагонів у кожному напрямку. Пізніше у 1993 році було реконструйовано два вестибюлі станції (архітектор — Sanchez Jorge, скульптор — Lagoa Henriques, гравюрник — Bartolomeu Cid dos Santos). Станція має два вестибюлі підземного типу (у південній та північній частинах), що мають шість основних виходів на поверхню і один перехід до однойменної залізничної станції. На станції заставлено тактильне покриття.