Ерккі Салменгаара
Ерккі Олаві Салменхаара (фін. Erkki Salmenhaara 12 березня 1941, Гельсінкі — 19 березня 2002, Гельсінкі) — фінський музикознавець, композитор, музичний педагог, прозаїк і критик. Лауреат премії «Tieto-Finlandia» (1997). ЖиттєписДо 1963 навчався в Академії ім. Сібеліуса. Учень Йонаса Кокконі, потім під керівництвом Дьордя Лігеті у Віденській консерваторії удосконалював майстерність в музикознавстві, естетиці та теоретичній філософії в Гельсінському університеті. У 1970 став доктором музикознавства, захистивши дисертацію про творчість композитора Дьордя Лігеті. У 1966 — 1975 — викладач, в 1975 — 2002 — доцент музикознавства в Гельсінському університеті. Один з провідних письменників на тему класичної музики у Фінляндії. З 1963 по 1973 Ерккі Салменгаара працював музичним критиком найбільшої фінської газети "Helsingin Sanomat". З 1969 — віце-президент Фінського товариства музикознавства, з 1974 по 1976 — голова Спілки композиторів Фінляндії, з 1974 по 1978 — президент Асоціації фінських симфонічних оркестрів. ТворчістьЕрккі Салменгаара є одним з найпомітніших музикознавців і композиторів другої половини XX століття у Фінляндії. За свою більш ніж тридцятирічну кар'єру професора музикознавства він встиг детально вивчити як історію, так і теорію музики. Найбільше Салменгаара запам'ятався як упорядник біографій Яна Сібеліуса та Лееві Мадетойя. Ерккі Салменгаара був також різнобічним композитором: в його репертуар входили хорова, фортепіанна, камерна і електронна музика, а також опера і симфонії. Салменгаара — автор так званої «техніки звукобарвистих полів» (сонорної композиції). Йому належить п'ять симфоній, симфонічна поема, чотири елегій для камерних оркестрів, твори камерної музики, п'єси для фортепіано, кантати, хорові твори, пісні і п'єси для електронних інструментів. Вибрані музичні твори
Обрана проза і публікації
ПриміткиПосилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
