Ерне Шварц
Ерне Шварц (угор. Ernő Schwarz, 27 жовтня 1904, Будапешт — 19 липня 1974, Нью-Йорк) — угорський футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав, зокрема, за клуби «Ференцварош» та «Хакоах» (Відень), а також національну збірну Угорщини. Чемпіон Австрії і володар кубка Угорщини. По завершенні ігрової кар'єри — тренер і менеджер, що вніс значний внесок у розвиток футболу у США. Клубна кар'єраНародився 27 жовтня 1904 року в місті Будапешт. Вихованець футбольної школи клубу «Ференцварош». Дорослу футбольну кар'єру розпочав у сезоні 1920-21 років в основній команді того ж клубу. Швидко став гравцем основи і одним з бомбардирів, відзначившись 13-ма голами у чемпіонаті[1], у якому команда посіла третє місце. У наступному сезоні 1921-22 «Ференцварош» посів друге місце, а Шварц відзначився 16-ма голами і разом з Міхаєм Патакі став найкращим бомбардиром своєї команди. Крім того, клуб став переможцем відновленого у тому році кубка Угорщини. Ерне зіграв 3 матчі і забив 7 голів, серед яких один у першому фінальному матчі з «Уйпештом», що завершився нічиєю 2:2[2]. У переграванні Шварц не грав, бо уже залишив команду. У складі «Ференцвароша» загалом за два сезони з врахуванням товариських ігор зіграв 76 матчів, у яких забив 68 голів[3]. В 1922 році Шварц перебрався до команди «Маккабі» (Брно), у складі якої виступав до 1923 року. Клуб був створений в 1919 році і був серед числа так званих єврейських спортивних клубів. «Маккабі» не виступав у місцевому чемпіонаті, а проводив турне Європою. Клуб на цьому заробляв хороші гроші, завдяки чому платив високі зарплати своїм гравцям. Основу «Маккабі» складали футболісти з Угорщини[4]. Згодом з 1923 по 1926 рік грав у складі команди «Хакоах» (Відень), де разом з ним також виступало немало співвітчизників, найвідоміші з яких Бела Гуттманн і Йожеф Ейзенхоффер. У 1925 році виборов титул чемпіона Австрії, відзначившись п'ятьма голами у 14 матчах[5]. У 1926 році, як і багато інших тогочасних угорських футболістів єврейського походження, перебрався до США, де грав у командах «Нью-Йорк Джантс», «Нью-Йорк Хакоах» та «Хакоах Олл-Старз». Американська ліга того часу була професіональною і досить сильною, завдяки футболістам вихідцям з Британії і легіонерам з Європи. У 1928 році, під час турне Америкою клубу «Глазго Рейнджерс», Шварц отримав запрошення приєднатись до складу шотландської команди, але у підсумку не отримав дозволу на працевлаштування у Великій Британії[6]. У складі «Нью-Йорк Хакоах» у 1929 році став другим у Східній лізі, а також став переможцем відкритого кубку США[7]. У фінальному матчі проти клубу «Сент-Луїс Медісон Кеннел» «Хакох» здобув перемоги з рахунками 2:0 і 3:0, а Шварц забив перший гол у другому матчі[7]. 1931 року Шварц став одним із засновників клубу «Нью-Йорк Американс», а також його граючим тренером. Став з командою переможцем чемпіонату США у 1936 році[8], володарем відкритого кубку США у 1937 році і фіналістом у 1933 році[6]. Завершив кар'єру гравця у 1937 році після перелому ноги[6]. Виступи за збірну1922 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини у грі проти збірної Німеччини (0:0). У наступній грі забив два голи у ворота збірної Фінляндії (5:1). Провів у формі головної команди країни 2 матчі, забивши 2 голи. Статистика виступів за збірну Статистика матчів і голів за збірну —
 Угорщина
Тренер і менеджерУ 1931 році Ерне Шварц став засновником футбольного клубу «Нью-Йорк Американс», будучи одночасно власником, гравцем і тренером. Рівень американської ліги почав падати і у 1932 році змагання припинилось[9]. Шварц став одним з ініціаторів створення нової ліги під тією ж назвою, але з оновленим складом учасників. Під його керівництвом клуб спочатку двічі був срібним призером чемпіонату у 1934 і 1935 роках, а у 1936 році команда стала чемпіоном. Ще через рік у 1937 році «Нью-Йорк Американс» стали володарями національного кубку. Рівень американського футболу стрімко падав, на матчі приходило зовсім мало уболівальників, більшість з яких представляли різні національні общини: єврейську, італійську, португальську, українську та інші. Шварц як міг намагався запобігти цьому процесу: продавав квитки на матчі, пропагував свою команду, у 1940-х — 1950-х організовував турне для англійських команд, серед яких були «Ліверпуль» і «Манчестер Юнайтед»[6]. У 1947 році Шварц став віце-президентом американської футбольної ліги. 1953 року став головним тренером команди США, тренував збірну США два роки. У 1957 році займав посаду менеджера футбольної ліги по бізнесу. У 1960 році став віце-президентом та генеральним директором Міжнародної футбольної ліги соккеру. У 1951 році був включений у Національний футбольний зал слави США. Помер 19 липня 1974 року на 70-му році життя у місті Нью-Йорк. Титули і досягнення
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
