Ернст-Йоганн фон Таубе
Е́рнст-Йога́нн фон Та́убе (нім. Ernst Johann von Taube; 3 вересня 1740 — 4 травня 1794) — курляндський державний діяч, старший радник, правник. Ландгофмейстер Курляндії (1788—1794). Представник шляхетного німецького роду Таубе. Народився у Курляндії. Син Крістофа-Александра фон Таубе і Єлизавети-Агнеси фон Нольде. Навчався у Кенігсберзькому (1759) і Галльському університетах (1760). Служив у польському війську, з якого звільнився у чині капітана. Працював у курляндському уряді земельним радником (1773—1776) і скарбником (1773—1777) Пільтенського повіту. Згодом увійшов до числа старших радників герцога Петера фон Бірона: був канцлером (1776—1788) і ландгофмейстером. В ході російської анексії Курляндії виступав на боці герцога, який намагався відстояти курляндську автономію (1794). Помер у Мітаві, Курляндія. Імена
БіографіяЕрнст-Йоганн фон Таубе народився 3 серпня 1740 року в Курляндії, в родині Крістофа-Александра фон Таубе і Єлизавети-Агнеси фон Нольде[1]. 1759 року Таубе навчався у Кенігсберзькому університеті, а 1760 року — у Галльському[1]. Від 1770 року він став володарем маєтків Герберген і Лайден у Курляндії[1]. Певний час Таубе служив у польському війську, звідки звільнився у чині капітана. Після цього він поступив на державну службу на батьківщині[1], де займався питаннями Пільтенського повіту. Зокрема, Таубе працював земельним радником (1773—1776) і скарбником (1773—1777) Пільтенщини. 1776 року Таубе увійшов до числа старших радників герцога Петера фон Бірона й був призначений канцлером Курляндії[1]. 1788 року він очолив курляндський уряд, зайнявши пост ландгофмейстера[1]. В ході російської анексії Курляндії 1794—1795 років Таубе виступав прибічником герцога Петера, який безнадійно намагався відстояти автономність герцогства. Опонентом герцога і ландгофмейстра був лідер проросійської партії Отто-Герман фон дер Говен[1]. Ернст-Йоганн фон Таубе помер 4 квітня 1794 року в Мітаві[1]. Сім'я
ПриміткиБібліографія
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia