Ескадрені міноносці типу «Украйна»
Ескадрені міноносці типу «Украйна» — тип ескадрених міноносців, що будувалися в 1904—1906 роках для Російського Імператорського флоту на судноверфі фірми «Ланге і син» в Ризі. До 10 жовтня 1907 року класифікувалися як мінні крейсери. Всього було побудовано 8 кораблів цього типу. БудівництвоВісім мінних крейсерів типу «Украйна» були побудовані Штеттинським машинобудівним Акціонерним товариством «Вулкан», під наглядом конструкторів і спостерігачів заводу і частиною його робочих в Ризі, куди були відправлені Штеттинською верф'ю «Вулкан» механізми, котли і багато іншого. Заводу в Росії, який формально здійснював будівництво, залишалося лише дати замовлення на матеріали для корпусу, вміло зібрати його і змонтувати доставлені з Німеччини механізми. Слабка технічна оснащеність заводу Ланге, зрив термінів постачань замовленої на південних заводах сталі, посилення страйкового руху затримали термін готовності кожного з перших трьох міноносців на два місяці. Відправлення їх з першим ешелоном третьої Тихоокеанської ескадри не відбулося. Лише головний «Украйна», перебуваючи ще в 12 000 миль від місця Цусімського бою, змогла до дня цієї події провести випробування. Конструкція![]() КорпусНайбільша довжина мінних крейсерів 73,20 м, довжина між перпендикулярами 70 м, ширина найбільша 7,23 м. Обшивка корпусу із сталевих листів товщиною на міделі близько 6 мм, в краях зменшується до 4 мм. Шпангоути 65 × 50 × 5 мм: в краях 55 × 45 × 5 мм. Відстань між ними 500 мм (крім машинного відділення). Бімси верхньої палуби 75 × 50 × 5 мм. Настил верхньої палуби від 7 мм до 4 мм. Дев'ять головних поперечних водонепроникних перегородок. Їх основні недоліки вдалося ліквідувати в ході модернізацій. Остійність кораблів типу «Украйна» підвищили за рахунок укладання в трюмах 35 т твердого баласту. Енергетична установкаГоловна енергетична установкаЧотири водотрубних котли системи Нормана. Робочий тиск пари 16 атмосфер. Загальна нагрівальна поверхня всіх котлів 1340 м². Загальна поверхня колосникових решіток 22,2 м². Живлення котлів автоматичне, 4 донками, з підігрівачів, через фільтри. Є запас живильної води: в носовій цистерні 3,9 т, в машинному відділенні 2,5 т. Для питної води є запас у різних відділеннях 3,9 т. У машинному відділенні опріснювач на 3 тонни питної води на добу. Дві 4-циліндрові парові машини потрійного розширення. Діаметри циліндрів високого тиску 530 мм, середнього тисків 850 мм, два низького тиску 860 мм. Хід поршня 450 мм. Число оборотів в хвилину передбачалося 350. При цьому загальна потужністю близько 6200 л. с. Гвинти з марганцевистої бронзи, трилопатеві, діаметром 2800 мм і з шагом 2630 мм. Холодильник поверхневий, з окремою циркуляційною помпою. Запас вугілля для випробування 50 тонн; найбільша кількість вугілля, що вміщується у вугільних ямах — близько 130 тонн. ЕлектрикаЕлектроенергію кораблям забезпечували дві динамо-машини загальною потужністю 32 к Вт, напругою 105 вольт. Два прожектори по 60 сантиметрів. ОзброєнняДві 75-мм гармати, чотири 57-мм гармати, два кулемети і 4 тумби до них. На перших 4 мінних крейсерах побудови 1904/5 року стояли 3 мінних апарати (один подвійний і один одинарний), на 4 останніх — два одиночних апарати діаметром 457 мм. Перші чотири мали 381 мм торпедні апарати в яких використовувалися торпеди зразка 1898 року. Торпеди мали такі характеристики: калібр — 381 мм; довжина — 5,18 м; маса — 430 кг; заряд — 64 кг піроксиліну; дальність ходу — 550 м на швидкості 28,5 вузлів і 915 м на швидкості 25 вузлів. У 1909—1910 роках замість 75-мм і 57-мм гармат на всіх балтійських «добровольцях» встановили по дві новітні 102-мм гармати Обухівського заводу з довжиною ствола в 60 калібрів. Екіпаж88 осіб, у тому числі 5 офіцерів і 3 кондуктори. Житлові приміщення розраховані на 80 осіб команди, 3 кондуктори, 6 офіцерів, одного командира. Представники![]() ![]()
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia