Еш-сюр-Сур (гребля)

Еш-сюр-Сур
люксемб. Barrage Esch-Sauer
Гребля.
49°54′42″ пн. ш. 5°55′22″ сх. д. / 49.91166667° пн. ш. 5.92277778° сх. д. / 49.91166667; 5.92277778
Країна	Люксембург
Адмінодиниця	Еш-сюр-Сур
Річка	Зауер
Початок будівництва	1955
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1963
Основні характеристики
Установлена потужність	11  МВт
Середнє річне виробництво	16  млн кВт·год
Характеристики обладнання
Тип турбін	радіально-осьовий
Кількість та марка турбін	2
Потужність гідроагрегатів	5,5  МВт
Основні споруди
Тип греблі	аркова
Висота греблі	50  м
Довжина греблі	170  м
Власник	Société Electrique de l'Our
Еш-сюр-Сур
Мапа
Еш-сюр-Сур у Вікісховищі

Еш-сюр-Сур (люксемб. Barrage Esch-Sauer, фр. Barrage d'Esch-sur-Sûre) — гребля на річці Зауер (Сюр) у Великому герцогстві Люксембург біля міста Еш-сюр-Сур. Побудована у 1956—1957 роках. У 1963 році тут введено в дію ГЕС. Висота греблі становить 50 м, довжина — 170 м. Після будівництва греблі на річці Зауер було утворено Верхньозауерське озеро.

Побудована з гідротехнічного бетону.^[1] Є арковою греблею. Висота греблі становить 50 м, довжина — 170 м, ширина по гребню -1,5 м, ширина по підошві — 4,5 м. На гребні споруджено автодорогу на дві смуги.^[2]

На греблі Еш-сюр-Сур у 1961 році вперше в світі на великій гідротехнічній споруді було здійснено полімерне фарбування. Через вилуговуючу агресивність м'якої води водосховища гребля потребувала гідроізоляційного захисту. Вся напірна грань греблі на площі понад 10 000 м² була покрита наіритним (хлоропреновим) каучуком товщиною 1-1,2 мм. Для підвищення атмосферостійкості надводна частина греблі поверх неопренового покриття була перекрита фарбою на основі хлорсульфованого поліетилену під фірмовою назвою «хайпалон».^[1]

Гребля утворює Верхньозауерське озеро — найбільше водосховище країни. Об'єм водосховища — близько 60 000 000 м³.^[3][4] Площа водозбірного басейну — 428 км², 2/3 якого розташовано на території Бельгії, найбільша глибина — 43 м.

На ГЕС використовуються дві радіально-осьових турбіни загальною встановленою потужністю 11 МВт, середнє річне виробництво — 16 млн кВт·год.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еш-сюр-Сур (гребля)

1. ↑ ^{а б} С. И. Попченко. Гидроизоляция сооружений и зданий. — Л.: Стройиздат, 1981. С. 250. (рос.)
2. ↑ Philippe Lazaro. New Spillway at the Esch-sur-Sûre Damin Luxembourg. // WasserWirtshaft. — № 10, 2007. P. 42-44. (англ.)
3. ↑ The surface water treatment plant of the sebes at Esch-sur-Sûre. // Yong Zhou. Water Purification in the EEC: A State-Of-The-Art Review [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Pergamon, 1977. P. 264. ISBN 0-08-021225-5 (англ.)
4. ↑ Barrage d'Esch-sur-Sure. Сайт https://structurae.info. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано березень 2016. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |work= (довідка) (фр.) (англ.)