Жак Буржуа

Жак Буржуа
фр. Jacques Bourgeois
Народився	4 червня 1918(1918-06-04)[1]  Велика Британія[1] або Лондон, Сполучене Королівство
Помер	29 серпня 1996(1996-08-29)[1] (78 років)  Париж[1]
Країна	Франція
Діяльність	музикознавець, радіопродюсер
Знання мов	французька
Заклад	France Musiqued

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (березень 2023)

Жак Буржуа (фр. Jacques Bourgeois; 1912 — 30 серпня 1996) — французький музикознавець.

Під час Другої світової війни, Жак Буржуа брав участь, як лідер Mouvement national des prisonniers de guerre et déportés (Національний рух військовополонених та депортованих). У 1943 році, він співпрацював із Франсуа Міттераном, який потім йому і його другу Альберту Медіну висунув підозру подвійних агентів у гестапо. Він навіть розглядав їх стратити, але утримався від цього через відсутність доказів. У вересні 1944 року, після звільнення Парижа, Жак був заарештований і допитаний Едгаром Мореном і Діонісом Масколо. Але був визнаний невинним і продовжив свою кар'єру в якості музичного теоретика і критик аж до своєї смерті в 1996 році в Парижі. (Джерело: Міттеран Філіп Шорт.^[2])

Він був одним з учасників (разом з Антуаном Ґолеа і Жаном Роєм) знаменитої радіопрограми La Tribune des critiques de disques (Трибуна рекордсменів) Арманда Паніґеля на хвилях радіо Музична Франція. Також він був художнім керівником «Хорегій Оранжу» і продюсером радіопрограми Jeunes Chanteurs de demain (Молоді співаки завтра) на Музичній Франції.

• 1976: Ріхард Ваґнер, Париж, Сьогоднішні видання
• 1978: Джузеппе Верді, Париж, Видання Julliard
• 1982: Опера: від походження до завтра,^[3] Julliard

Це незавершена стаття про особу Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.