Жан-Клод Голлеріх

Кардинал-священник
Жан-Клод Голлеріх

люксемб. Jean-Claude Höllerich
Герб
Герб
Гасло: Annuntiate
Кардинал-священник з титулярною церквою Сан-Джованні-Кризостомо-а-Монте-Сакро-Альто
з 5 жовтня 2019
Попередник: Хосе де Хесус Пім'єнто Родрігес
Президент комісії єпископських конференцій Європейського Союзу
березень 2018 — березень 2023
Попередник: Рейнгард Маркс
Наступник: Маріано Крочіата
Архієпископ Люксембургу
з 12 липня 2011
Попередник: Фернан Франк
 
Альма-матер: Папський Григоріанський університет
Софійський університет
Мюнхенський університет Людвіга — Максиміліана
Діяльність: викладач університету, католицький священник, архієпископ, католицький єпископ, клерикальні ордени Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство: Люксембург
Народження: 9 серпня 1958(1958-08-09) (66 років)
Дифферданж, Еш-сюр-Альзетт, Люксембург
Священство: 21 квітня 1990
Єп. хіротонія: 16 жовтня 2011
Хто висвятив у єпископа Фернан Франк
В сані кардинала: кардинал-священник
Титулярна церква: Сан-Джованні-Кризостомо-а-Монте-Сакро-Альто
Проголошений: 5 жовтня 2019
Папою: Франциском

Нагороди:

CMNS: Жан-Клод Голлеріх у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Жан-Клод Голлеріх (люксемб. Jean-Claude Höllerich; нар. 9 серпня 1958, Дифферданж, Еш-сюр-Альзетт, Люксембург) — люксембурзький кардинал, Архієпископ Люксембургу з 2011 року.

Життєпис

Жан-Клод Голлеріх народився 9 серпня 1958 року в Дифферданжі. Він виріс у Віандені та навчався в Апостольській школі Клерфонтен в Айшені та в Класичному ліцеї в Дикірху. З 1978 по 1981 рік він вивчав католицьке богослов'я та філософію в Папському Григоріанському університеті в Римі. 27 вересня 1981 року він вступив до ордену єзуїтів. Після новіціату в Намюрі з 1981 по 1983 рік він з 1983 по 1985 рік займався пастирською роботою в Люксембурзі. З 1985 по 1989 рік Голлеріх вивчав японську мову та культуру, а також богослов'я в Софійському університеті в Токіо. У 1990 році він отримав ліценціат з богослов'я у Вищій школі філософії та богослов'я Санкт-Георген у Франкфурті-на-Майні[1].

Священство

21 квітня 1990 року його висвячено на священика в Брюсселі. З 1990 по 1994 рік він здобув ліценціат з німецької мови та літератури в Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана. До 2001 року він був докторантом у Центрі досліджень європейської інтеграції в Бонні. 18 жовтня 2002 року Голлеріх склав вічні обітниці в церкві Святого Ігнатія в Токіо. Він є членом Японської єзуїтської провінції та був професором німецьких, французьких та європейських студій (1994—2011) та віцеректором із загальних та студентських справ Софійського університету в Токіо[1].

Архієпископ Люксембургу

Папа Бенедикт XVI призначив Голлеріха архієпископом Люксембургу 12 липня 2011 року[1]. Він отримав єпископську хіротонію 16 жовтня 2011 року в кафедральному соборі в Люксембурзі від свого попередника Фернана Франка; співсвятителями були архієпископ Кельнський, кардинал Йоахим Майснер, та архієпископ Токіо, Пітер Такео Окада. Він є восьмим єпископом і третім архієпископом Люксембургу.

Голлеріх головував на весіллі Гійома, спадкоємного великого герцога Люксембургу, і графині Стефанії де Ланнуа в Соборі Паризької Богоматері в Люксембурзі 20 жовтня 2012 року[2].

Він обіймав керівні посади в низці європейських асоціацій. З 2014 по 2018 рік він був президентом Конференції європейських комісій «Справедливість і мир», а у вересні 2017 року став президентом Комісії у справах молоді Ради єпископських конференцій Європи[3]. У березні 2018 року його було обрано президентом Комісії єпископських конференцій Європейського Союзу (COMECE) на п'ятирічний термін[4]. Папа Франциск призначив його для участі в Синоді єпископів 2018 року, присвяченому молоді, вірі та розпізнаванню покликання[5].

Кардинал

5 жовтня 2019 року Папа Франциск призначив його кардиналом-священиком церкви Сан-Джованні-Крізостомо а-Монте-Сакро-Альто[6]. Невдовзі після цього в інтерв'ю він підтримав висвячення одружених чоловіків у католицькі священики. Він сказав: «Я люблю свій целібат, я його дотримую, але я бачу, що одружені диякони можуть проповідувати інакше, ніж я, і я вважаю це саме по собі чудовим доповненням»[7].

Його було призначено членом Папської ради з питань культури 21 лютого 2020 року[8], а також членом Папської ради з питань міжрелігійного діалогу — 8 липня 2020 року[9].

У вересні 2020 року він припустив, що обмеження, накладені пандемією COVID-19 на доступ до таїнств та церковних навчальних програм, призведуть до меншої Церкви, оскільки ті, хто відвідує її з культурних причин, навчилися жити без Церкви. Він вважав, що це лише загострює сучасні тенденції, оскільки «цей суто культурний католицизм не може тривати з часом»[10]. Він також сказав, що підтримує постановку «великих питань», але сподівається, що очікуваний Німецький синод визнає свої зобов'язання перед Церквою в усьому світі. Він вважав, що найважливішим питанням є роль жінок у Церкві, і висловив готовність розглянути питання висвячення жінок: «Я просто не знаю. Але я відкритий до цього. Однак зрозуміло, що нинішньої ситуації недостатньо. Ви повинні бачити та помічати, що жінки мають право голосу в церкві»[11].

В інтерв'ю хорватському католицькому тижневику «Glas Koncila» Голлеріх сказав, що хоча Папа Франциск не хоче висвячення жінок, «я виступаю за те, щоб надати жінкам більше пастирської відповідальності. І якщо ми цього досягнемо, то, можливо, зможемо побачити, чи все ще існує бажання серед жінок висвячуватися», – додав він[12].

8 липня 2021 року Папа Франциск призначив його генеральним релатором Синоду єпископів 2023 року[13].

7 березня 2023 року Голлеріха було призначено до Ради кардиналів-радників[14].

Голлеріх брав участь як кардинал-вибірник у папському конклаві 2025 року, на якому було обрано Папу Лева XIV[15].

Примітки

  1. а б в Rinunce e Nomine, 12.07.2011 (Пресреліз). Holy See Press Office. 12 липня 2011. Процитовано 21 квітня 2019.
  2. Le gotha mondial présent au mariage du grand-duc héritier de Luxembourg. Le Point (фр.). 20 жовтня 2012. Процитовано 22 квітня 2019.
  3. L'Archevêque Jean-Claude Hollerich (фр.). Archevêché de Luxembourg. 13 липня 2011. Процитовано 22 квітня 2019.[недоступне посилання з 01.04.2025]
  4. Jesuit Archbishop Hollerich elected new COMECE president. La Croix. 9 березня 2018. Процитовано 21 квітня 2019.
  5. XV Assemblea Generale Ordinaria del Sinodo dei Vescovi (3-28 ottobre 2018) – Elenco dei Partecipanti, 15.09.2018 (Пресреліз). Holy See Press Office. 15 вересня 2018. Процитовано 21 квітня 2019.
  6. Concistoro Ordinario Pubblico: Assegnazione dei Titoli, 05.10.2019 (Пресреліз) (італ.). Holy See Press Office. 5 жовтня 2019. Процитовано 5 жовтня 2019.
  7. Kardinal Hollerich über verheiratete Priester: "Warum nicht?" (нім.). Katholisch.de. 5 жовтня 2019. Процитовано 10 липня 2021.
  8. Rinunce e nomine, 21.02.2020 (Пресреліз) (італ.). Holy See Press Office. 21 лютого 2020. Процитовано 3 березня 2020.
  9. Rinunce e nomine, 08.07.2020 (Пресреліз) (італ.). Holy See Press Office. 8 липня 2020. Процитовано 10 липня 2021.
  10. Allen, Elise Ann (4 вересня 2021). Cardinal predicts Church, Europe will be 'weaker' after pandemic. Crux. Процитовано 10 липня 2021.
  11. Bin offen für Frauen als Priesterinnen. Katholisch.de (Інтерв'ю). 18 вересня 2020. Процитовано 10 липня 2021.
  12. White, Christopher (28 березня 2023). Top synod cardinal says church could one day revisit ban on ordaining women. National Catholic Reporter (англ.). Процитовано 26 червня 2023.
  13. Rinunce e nomine, 08.07.2021 (Пресреліз) (італ.). Holy See Press Office. 8 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  14. Pope renews Council of Cardinals. Vatican News. 7 березня 2023. Процитовано 7 березня 2023.
  15. Cardinal Electors (англ.). Catholic-Hierarchy.org. 6 травня 2025. Архів оригіналу за 6 травня 2025. Процитовано 6 травня 2025.

Посилання

Див. також

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya