Жарков Михайло Валерійович

Михайло Жарков
Жарков Михайло Валерійович
 Майор
Загальна інформація
Народження5 грудня 1994(1994-12-05)
Луганськ
Смерть22 січня 2024(2024-01-22) (29 років)
с. Діброва, Луганська область
ПохованняКривий Ріг
Національністьукраїнець
ПсевдоМішаня
Військова служба
Роки служби2017—2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Миха́йло Вале́рійович Жарко́в (1994 — 2024)  — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, оборонець «Азовсталі»[1].

Життєпис

Народився 5 грудня 1994 в Луганську.

Мав 3 вищі освіти. Закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, отримав дипломи бакалавра та магістра Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. У 2024 році мав закінчити 4-й курс за спеціальністю «Право» в Одеському Державному Університеті Внутрішніх Справ.

В 2017 долучився до лав Азову. Переїхав до Маріуполя до зустрів кохану та одружився. Виховував з дружиною двох доньок. Молодша донька народилася за місяць до повномасштабного вторгнення московії.

Після повномасштабного вторгнення обороняв металургійний комбінат «Азовсталь» в Маріуполі, пізніше потрапив в полон, 21 вересня 2022 після чотирьох місяців в полоні був обміняний[2].

Був заступником командира роти, вирізнявся лідерськими якостями.

Загибель

Михайло разом з побратимами їхав в автівці у лісі під Креміною на Луганщині. Їхнє авто потрапило під російський обстріл. Це сталося 22 січня 2024 в Луганській області, у Серебрянському лісі під Кремінною [3].

Нагороди

  • Орден «За мужність» II ступеня (17 травня 2024, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові[4].
  • Орден «За мужність» III ступеня (30 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
  • нагрудний знак «Срібний хрест»
  • «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (Кривий Ріг)

Примітки

  1. Михайло Жарков — біографія: яким був азовець з Луганська, що після полону загинув на фронті. Вільне радіо. 30 січня 2024. Процитовано 26 травня 2024.
  2. З російського полону звільнили 215 українців: серед них полтавець "Волина". poltavawave.com.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2024.
  3. Їхав на нагородження і планував святкувати день народження доньки: згадаємо азовця Михайла Жаркова, який загинув на фронті.
  4. Указ Президента України №335/2024 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 17 травня 2024. Архів оригіналу за 25 січня 2025. Процитовано 5 лютого 2025.
  5. Указ президента України №290/2022.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya