Жданов Дмитро Олександрович
Дмитро́ Олекса́ндрович Жда́нов (нар. 16 квітня 1929, місто Генічеськ, тепер Херсонської області — 28 березня 1986, місто Ворошиловград, тепер Луганськ) — український радянський діяч, ректор Ворошиловградського (Луганського) державного педагогічного інституту імені Шевченка. Доктор філософських наук, професор. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. БіографіяУ 1936 році батьки переїхали до міста Запоріжжя, де Дмитро Жданов навчався в школі. Під час німецько-радянської війни у 1943 році на фронті загинув його батько. Дмитро Жданов разом із матір'ю перебував у евакуації. У 1947 році закінчив середню школу в селі Тюп Киргизької РСР. Працював слюсарем на відбудові Дніпрогесу в Запоріжжі. З 1947 по 1948 рік навчався в педагогічному інституті імені Горького в місті Запоріжжі. У 1948 році перевівся в Київський педагогічний інститут імені Горького, який закінчив у 1951 році з відзнакою, здобувши філологічну освіту за фахом російська мова і література. У 1951—1954 роках — аспірант Київського державного педагогічного інституту імені Горького. У 1954—1960 роках — старший викладач, у 1960—1961 роках — доцент кафедри марксизму-ленінізму Ворошиловградського (Луганського) державного педагогічного інституту імені Шевченка. У 1955 році захистив кандидатську дисертацію «Про істинність і правильність мислення». У 1960 році ВАК СРСР затвердив Дмитра Жданова в званні доцента. У 1961—1975 роках — завідувач кафедри філософії Луганського (Ворошиловградського) державного педагогічного інституту імені Шевченка. У 1971 році захистив в Інституті філософії АН УРСР докторську дисертацію «Проблеми генезису мислення». У 1972 році затверджений у вченому званні професора на кафедрі філософії. У квітні 1975 — березні 1986 року — ректор Ворошиловградського державного педагогічного інституту імені Шевченка. Обирався головою Ворошиловградської обласної організації і членом правління республіканського товариства «Знання». Був членом республіканської координаційної ради із виконання науково-дослідних програм при Міністерстві освіти СРСР, заступником голови Ворошиловградської обласної ради ректорів. Основні праці
Нагороди
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia