Жемайтська височина
![]() Жемайтська височина (лит. Žemaičiu Aukštuma, жумуд. Žemaitiu aukštoma) — височина на північному заході Литви у басейні річок Вента, Юра, Мінія і Дубіса. Площа — близько 10 000 км². Отримала назву по розташуванню в історичній області Литви — Жемайтії («низинний край», лит. zemas 'низький, низинний'). Жителі Жемайтії — жемайти — в давньоруських джерелах називалися жмудь. Звідси назва жмудська височина. Горбкувато-моренний рельєф. Багато озер. Пагорби на півдні переходять у Нижньоніманську низовину. ГідрографіяНа Жемайтській височині беруть початок багато річок Литви — притоки Німану, серед яких: Юра, Мінія та річка Дубіса, що довжиною 140 км протікає по східному схилу Жемайтської височини. Річка Вента довжиною 350 км (одна з найбільших річок Латвії, судноплавна від гирла до Пілтене) бере початок на жемайтській височині та впадає в Балтійське море біля Вентспілса. Середня висота 120 — 150 м. Найбільша висота — 234 м (гора Мядвегаліс). ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia