Жива бібліотекаЖива бібліотека — це інноваційний, концептуально новий спосіб боротьби зі забобонами та стереотипами, соціально-рольова гра, нова філософська концепція організації бібліотечної справи. Основна родова ознака живої бібліотеки в тому, що роль традиційних носіїв інформації виконують безпосередньо люди. Основна ідея «живої бібліотеки» і її ж принципова відмінність від класичної книгозбірні полягає в тому, що тут книжки як основний елемент бібліотеки, зроблені не з паперу. Роль книжок виконують живі люди які промовляють самі за себе. Розповіді про власний досвід і випадки з життя, у яких «люди-книги» стикалися із найбільш поширеними стигмами, формами сегрегації і упередженнями, які вплинули на їхнє життя — основний інструмент живої бібліотеки.
Історія виникненняІдея живої бібліотеки пов'язана з молодіжною неурядовою ініціативою «Зупини насильство» («Stop the Violence»), Данія. Її членами були молоді люди у віці від 12 до 18 років. Максимальна чисельність їх членів сягнула 7000 чоловік. Молодіжна організація припинила свою діяльність у 2001 році після відзначення 8-річного ювілею. Мета ініціативи — участь молоді в активному запобіганні насильству та суспільним упередженням, подолання расистських проявів і суспільстві. Ідея «живої книги» вперше була реалізована у 2000 році на музичному фестивалі в данському місті Роскілле. Концепція живої бібліотеки розвивалася впродовж кількох наступних років під час проведення інших музичних фестивалів. Вона отримала заохочення та підтримку в рамках програми «Молодь за права людина та соціальну справедливість», яка фінансується Радою Європи. На перших порах таке дійство розглядалося як типова «маленька подія в рамках великої події». Проте, поступово численні організації в Європі та за її межами оцінили та адаптували можливості та перспективи концепції живої бібліотеки. Таким чином, «живі книги» почали промовляти на музичних фестивалях, книжкових ярмарках, у школах, під час різних молодіжних активностей і дедалі більше в класичних бібліотеках. В останні роки практика «живих бібліотек» знайшла своє поширення і в Україні. Цілі та необхідні умовиЖива бібліотека дає змогу безпосередньо спілкуватися людям, які з різних причин мають мало можливостей для індивідуального спілкування. Цей загальний підхід дає різні можливості для його використання в різних предметних контекстах. Жива бібліотека пропонує спосіб зручного і комфортного ангажування людей різних поглядів, соціальних груп і статусів до особистої і ніким (нічим) не опосередкованої бесіди. Насамперед це стосується підлітків та молоді для подолання боязні контакту з людьми, які відносяться до статистичних меншин у суспільстві. Таким чином, відкрите спілкування з різними людьми у комфортному форматі формує колективну свідомість толерантності, сприяє поширенню антирасистських ідей у суспільстві, руйнує психологію сегрегації окремих суспільних підгруп. Залежно від конкретних цілей і завдань, що ставлять перед собою організатори «живих бібліотек», існує безліч навчальних полів, які можуть покриватися ними. Прагматична ціль «живих бібліотек» — набуття людьми соціальних навичок у спілкуванні з «чужими», скорочення дистанції між людьми на шляху до їх порозуміння. Досвід «живих бібліотек» в НідерландахУ Нідерландах існують два фонди, які організовують живі бібліотеки: організація «Mensenbieb» організовує заходи в різних місцях з 2005 року[1]. З того часу вони організували більше двохсот живих бібліотечних заходів[2]. Крім того, у цій сфері з 2014 року активно працює «Human Library NL». Останній організовує події відповідно до оригінальної концепції із суворими стандартами якості, наприклад, з додатковою увагою до безпеки. Починаючи з 2014 року по всій території Нідерландів відбувалися події, організовані Human Library NL[3]. 29 та 30 квітня 2016 р. у Публічній бібліотеці Амстердама у формі «Фестивалю живих книг» була відзначена десята річниця живої бібліотеки в Нідерландах[4]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
