Жива іграшка
Жива іграшка (рос. Живая игрушка) — радянський мальований мультфільм 1982 року для дітей, про обережне ставлення до тварин, бо вони живі. Знятий на студії Союзмультфільм. СюжетМаленька дівчинка знайшла на городі зайчика, що втік від матері-зайчихи, і прийняла його за живу ляльку. Назвала «дочкою Катею», замотала в пелюшки, прив'язала по бантику на кожне вухо, почала годувати кашею та цукерками. Зайченя не їло цукерки і весь час хотіло вибратися з пелюшок і втекти. Дівчинка вирішила, що він захворів, і пішла по ліки. Але тут зайчиха, дізнавшись, де її малюк, вибрала момент і за допомогою інших своїх дітей забрала його назад у поле. Творці
Пісенька дівчинкиДо чего вы мне, игрушки, надоели! Вы не можете играть на самом деле. Двинуть ручкой, двинуть ножкой и попрыгать хоть немножко —Всё вы делаете только понарошку. Я с вами, игрушки, не играю, Я с вами скучаю, я зеваю. Мне так нужна игрушка, хоть кукла, хоть зверушка, Но только обязательно живая! Я рассказываю вам свои секреты, Я даю вам настоящие конфеты. Неподвижно вы сидите, в одну сторону глядите И со мною ни о чём не говорите. ВідеовиданняМультфільм неодноразово перевидувався на DVD у збірниках мультфільмів: «Бабусині казки. Випуск 2», «Казки для малечі. Випуск 3»[1] ПриміткиПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia