Жигайлов Микола Миколайович

Микола Миколайович Жигайлов
Микола Миколайович Жигайлов
Народження	19 грудня 1905; Козин
Смерть	16 червня 1971 (65 років); Первомайськ
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	кавалерія
Партія	КПРС
Звання	Генерал-майор
Формування	5-й кавкорпус; 6-а гв.кавдивізія; 15-а гв. кавдивізія
Командування	25-й гв. кавполк,; 23-й гв. кавполк; 93-тя мсд
Війни / битви	Польський похід РСЧА; Німецько-радянська війна
Нагороди

Мико́ла Микола́йович Жига́йлов (19 грудня 1905(19051219), Козині, Козинська волость Канівський повіт Київська губернія, Російська імперія — 16 червня 1971, м. Первомайськ, Миколаївська область) — радянський військовик часів Другої світової війни, генерал-майор.

Життєпис

Народився 19 грудня 1905 року в селі Козині, волосному центрі Канівського повіту Київської губернії (нині — село Обухівського району Київської області). Українець.

До лав РСЧА призваний у 1927 році Новгородським РВК Ленінградської області. Член ВКП(б) з 1930 року.

Брав участь у вторгненні Червоної армії до Польщі в 1939 році.

Учасник німецько-радянської війни з 22 червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Західному, Донському, Сталінградському, Південному, Калінінському, 1-у і 2-у Прибалтійських та 1-у Білоруському фронтах. Двічі був поранений, одного разу важко.

Помічник начальника розвідувального відділу штабу 5-го кавалерійського корпусу капітан М. М. Жигайлов брав участь у оборонних боях під Бердичевим і Білою Церквою влітку 1941 року^[1]. Згодом — начальник 2-го (розвідувального) відділення штабу 6-ї гвардійської кавалерійської дивізії. З листопада 1942 року — командир 25-го, а пізніше — 23-го гвардійських кавалерійських полків тієї ж дивізії. Війну гвардії полковник М. М. Жигайлов закінчив на посаді заступника командира 15-ї гвардійської кавалерійської дивізії по стройовій частині 7-го гвардійського кавалерійського корпусу^[2].

Після війни продовжив військову службу в ЗС СРСР. У запас генерал-майор М. М. Жигайлов вийшов з посади командира 93-ї мотострілецької Нижньодніпровської Червонопрапорної дивізії. Мешкав у місті Первомайську Миколаївської області, де й помер 16 червня 1971 року. Похований на кладовищі по вулиці Одеській.