Жилинці (Хмельницький район)
Жи́линці — село в Ярмолинецькій селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 967 осіб. Історія та назваЖилинці село давнє. В основу назви села увійшов відомий термін початку XVII ст. що означає житло – «жило або жила»,розташоване в долині невеличкої річки Вовчок. В одному з переказів оповідається, що в давнину мешканці села жили на правому березі річки, а своє поселення називали Баранівкою. Проте, рятуючись від епідемії чуми, вони переселилися (зі місцевим діалектом «жили»), на вкритий лісом лівий берег річки. Натомість нове поселення отримало назву «Жилинці». НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Топоніми сільської місцевостіСтавки: «Байдовий став» – знаходиться в центрі села. З розповіді старожилів назва пішла від вислову «бити байди». Хто не працював, той і сидів біля ставка. «Біля хреста» або цвинтарний – знаходиться біля кладовища і знаку «Хрести», де в колись мала будуватися церква. «Комсомольський» – площа його складає 13,2 га. Раніше він не мав назви, а говорили «біля млина». Назву «Комсомольський» дали на 50-річчя утворення ВЛКСМ. Вулиці: «Баранівка» – правий берег річки, горбиста місцевість. За підтвердженням старожилів ця назва була первинною назвою нашого села. «Гнила долина» – горбиста місцевість, перетинається болотистою низовиною, звідси і пішла місцева назва. «Козацька могила» – в 1665 році наш край напала тринадцяти тисячна татарська орда. Народ піднявся на боротьбу і саме на території нашого села (між Правдівкою і Жилинцями) знаходиться козацька могила. «Мельникова» вулиця – на території села було два водяних млина. Один знаходився за селом, а вулицю яка вела до нього і зараз зветься Мельниковою. «Церковна» – вулиця, що веде до церкви, яка розміщена із давніх-давень у кінці вулиці. «Криничка Божої Матері». У давні часи біля лісу люди випасали худобу. Одного ранку пастух пішов до джерела. Коли він зігнувся над водою, побачив образ Божої Матері. Отож прикликав людей, щоб вони теж побачили диво. З того часу вода в джерелі вважалася цілющою. «Зелена річка» – в селі називають річку Вовчок, бо вздовж неї ростуть різні кущі та верби. СимволікаГербЩит перетятий лазуровим і зеленим. У першій частині золоте сонце з шістнадцятьма променями, в другій золотий колодязь на срібному мурованому фундаменті, з срібними дахом і ворітком. Сонце і колодязь супроводжуються по сторонам золотими колосками в стовп. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ЖИЛИНЦІ" і рік "1440". ПрапорКвадратне полотнище розділене горизонтально на дві рівновеликі частини, на верхній жовте сонце з шістнадцятьма променями, на нижній жовтий колодязь на білому мурованому фундаменті, з білим дахом і ворітком. По сторонам від сонця і колодязя два жовтих вертикальних колоски. Пояснення символікиКриниця – символ криниці Божої Матері, що існує в селі. На прапорі повторюються кольори і фігури герба. ІсторіяУ травні 2023 року віряни релігійної громади церкви Святого Миколая у селі Жилинці на зборах одностайно підтримали перехід до Православної Церкви України.[3] Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою. Для успішного розвитку держави і суспільства має бути своя незалежна церква, єдина мова, віра та міцна армія. Персоналії
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia