Житомирський завод «Електровимірювач»
Житомирський завод «Електровимірювач» — промислове підприємство Житомира, що спеціалізується на випуску електровимірювальної техніки. ІсторіяПідприємство було побудовано у 1956-1957 роках та введено у експлуатацію у 1957 році. У 1962-1964 роках на заводі «Електровимірювач» було створено перший у СРСР промисловий електромузикальний інструмент - електроорган «Естрадин»[1]. У 1978 році завод став головним підприємством виробничого об'єднання "Електровимірювач"[2]. До початку 1980-х років завод був оснащений високопродуктивними автоматизованими верстатами та спеціалізувався на виробництві стрілочних та цифрових комбінованих приборів, частотно-аналізуючої апаратури, інформаційно-вимірювальних систем, а також випускав клавішні електронні музичні інструменти. У 1993 році Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію підприємства з залученням іноземних інвестицій. У травні 1994 року з метою оптимізації витрат підприємства за розпорядженням Кабінету Міністрів України дитячий садок № 45 для дітей робітників заводу був знятий з балансу заводу та переданий у комунальну власність Житомирської області. У 1996 році державний завод було перетворено у відкрите акціонерне товариство[3]. У серпні 1997 року завод було включено до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки України. У 1998 році завод було офіційно визнано банкрутом, щоб розрахуватися з боргами підприємства, за рішенням Житомирської обласної податкової інспекції весь автопарк підприємства було конфісковано та виставлено на продаж. Також у 1998 році з балансу підприємства було знято стадіон "Електровимірювач" на вулиці Домбровського (в подальшому перетворений на ринок)[4]. У 2005 році завод опанував виробництво нової продукції: приладової дошки для легкового автомобіля ZAZ Lanos[5]. У 2007 році розроблений конструкторським бюро заводу комплекс мішеневого обладнання для стрільбищ пройшов державні випробування і 3 серпня 2007 року був прийнятий на озброєння збройних сил України[6], після чого завод отримав замовлення міністерства оборони України на виготовлення партії тренажерів для армійських полігонів[7]. 2007 рік завод закінчив з прибутком 540 тис. гривень[8]. Фінансово-економічна криза, що розпочалася 2008 року ускладнила становище заводу. Хоча у 2008 році завод випустив 19462 шт. електроприладів[9] та завершив рік з прибутком у розмірі 1 745 тис. гривень[10], на початку 2009 року завод був змушений перейти на неповний робочий тиждень та відправити у неоплачувану відпустку 100 з 375 працівників[11]. 2009 рік, завод скоротив виробництво на 81,84% (було випущено 4318 шт. електроприладів) і завершив рік зі збитком у розмірі 1 837 тис. гривень. До початку 2011 року підприємство випускало більш ніж 20 найменувань електровимірювальних приладів та обладнання. У березні 2014 року на заводі продовжували працювати три з шести цехів, кількість працівників підприємства становила 300 осіб[12]. У січні 2015 року було оголошено про намір залучити житомирські заводи "Електровимірювач", "ЕКТА" та "Промавтоматика" до виробництва безпілотних літальних апаратів[13]. 2018 рік, ухвалено скандальне рішення на закритих загальних зборах акціонерів заводу Електровимірювач про продаж частини власної території заводу. 2018 рік, гіпермаркет Олді [14] заключив договір з заводом про продаж землі. грудень 2018 року, перші сутички між працівниками заводу та працівниками гіпермаркету Олді[15] лютий 2019, розпочато[16] демонтаж [17] одного з корпусів заводу[18][19]. березень 2019, Суперечка на території заводу за землю.[20] жовтень 2019, між працівниками ПАТ «Електровимірювач» та «Олді» через спірну будівлю у центрі міста розгорівся конфлікт[21]. листопад 2020, сутички між працівниками заводу та працівниками гіпермаркету Олді [22] Соціальна сфераЗа радянських часів завод утримував футбольну команду, яка стала найсильнішою в регіоні, ставши чемпіоном області щонайменше 15 разів. У 1989 році на заводі було створено садове товариство "Садове". ПерсоналіїДиректориГоловні інженери
Заступники директора
Головні конструктори
Редактор радіомовленняГалереяПримітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia