Жовтозілля карпатське

Жовтозілля карпатське
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Айстроцвіті (Asterales)
Родина:	Айстрові (Asteraceae)
Рід:	Жовтозілля (Senecio)
Вид:	S. carpathicus
Біноміальна назва
Senecio carpathicus Herbich(інші мови)

Жовтозі́лля карпа́тське (Senecio carpathicus) — рідкісний ендемічний високогірний вид рослин роду жовтозілля (Senecio) родини айстрових (складноцвітих).

Причина зміни чисельності — зростання інтенсивності туризму. Має ґрунтотвірне, ґрунтозахисне, декоративне господарське та комерційне значення.^[1]

Трапляється у альпійському і субальпійському поясах Західних, Східних і Південних Карпат. В Україні — Карпати у Чорно-горі на схилах гір Петрос, Шпиці, Ребра, Гутин-Томнатик, Брбенескул і Піп Іван та в Чивчинських горах на горі Чивчин.^[1]

Гемікриптофіт (рослини, у яких на час несприятливих умов (посуха, низька температура тощо) бруньки відновлення перебувають на рівні ґрунту). Багаторічна трав'яна рослина. Мезофіт.

Стебла підведені, 5-15 см заввишки, прості, зелені або бурувато-червонуваті. Більшість листків скупчені при основі стебла, коротко-черешкові, двічі-тричі пірчасторозсічені з ланцетоподібними або лінійними частками біля кам'янистих вирівняних ділянках пологих і рідше стрімких схилів з інтенсивними вітрами і порівняно неглибоким снігом.

Цвіте і плодоносить у липні-вересні. Розмножується насінням і вегетативно.^[1]

Входить до Червоної книги України. Охороняється на території Карпатського національного природного парк і Карпатського біосферного заповідника. Заборонено збирання рослин, порушення місць зростання.

Необхідно надати заповідний статус масивам гір Ребра, Гутин, Бребенескул і Піп Іван. Потребує моніторингу популяція на горі Чивчин.^[1]

1. ↑ ^{а б в г} Червона книга України Жовтозілля карпатське. redbook-flora.land.kiev.ua. Процитовано 26 серпня 2024.

• Редкие и исчезающие растения Украины: справочник / В. И. Чопик. — Киев: Наук. думка, 1978. — (С. 23) 211, [1] с., [36] л. фот.: ил.
• Жовтозілля карпатське // Флора УРСР. Том XI. — К. : Видавництво АН УРСР. — С. 408. «Рослина гола, з довгим, тонким горизонтальним кореневищем. Стебла з полеглої основи підведені, 5-18 см завв., звичайно прості, невиразно-борозенчасті, бурувато-червонуваті, в нижній частині густо улиснені. Листки в більшості скупчені при основі стебла, короткочерешкові»