Жуков Олександр Олексійович

Жуков Олександр Олексійович
Народився	1900[1]  Lyubanovod, Звенигородський повіт[d], Московська губернія, Російська імперія
Помер	26 травня 1944(1944-05-26)[1]  Житомир, Українська РСР, СРСР
Поховання	могила Олександра Жуковаd
Країна	Російська імперія  СРСР
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	комісар державної безпеки
Партія	ВКП(б)
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Жуков Олександр Олексійович (1900 , Lyubanovo^d, Московська губернія  — 26 травня 1944(1944-05-26) , Житомир ) — начальник Сарненського оперативного сектора НКВС по ББ (управління по боротьбі з бандитизмом), м. Сарни Рівненської області з березня 1944 по 26.05.44, комісар державної безпеки (1944).

Отримав нижчу освіту. Член ВКП(б) з 1926.

З 19 грудня 1940 начальник Особливої інспекції ГУРСМ (Головне управління робітничо-селянської міліції) НКВС СРСР. З 4 квітня 1941 заступник начальника Відділу по боротьбі з бандитизмом (ОББ) Головного управління міліції (ГУМ) НКВС СРСР, потім з 9 серпня 1941 виконувач обов'язків начальника ОББ ГУМ НКВС СРСР і з 30 вересня 1941 повертається назад на посаду заступника. З 7 травня 1943 народний комісар внутрішніх справ Калмицької АРСР. З 27 грудня 1943 (за іншими даними з 7 січня 1944) до 26 травня 1944 був начальником УНКВС по Астраханській області.

З березня 1944 по 26.05.44 — начальник Сарненського оперативного сектора НКВС по боротьбі з українськими націоналістами.

Похований в Києві, в Парку Вічної Слави, на Алеї Полеглих Героїв.

• ОББ // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1158. — 1000 екз.
• Жуков в архіві О.Яковлєва [Архівовано 17 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Марчук В., Радянські методи боротьби з українським національно-визвольним рухом на Рівненщині. 1944—1945 рр.
• Довідник «Хто керував органами держбезпеки. 1941—1954» [Архівовано 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.

1. ↑ ^{а б в} Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954 — Мемориал, 2010. — ISBN 966-95519-0-0
   d:Track:Q2061139d:Track:Q851563d:Track:Q28027554