Заборовський Ярослав Юрійович

Ярослав Юрійович Заборовський
Jarosław-Marjan Zaborowski
Професор Заборовський на ОТБ Галичина
Народився	8 серпня 1939(1939-08-08) Львів, Польща
Помер	26 січня 2021(2021-01-26) (81 рік) Івано-Франківськ, Україна
Місце проживання	Івано-Франківськ
Країна	Польща  СРСР  Україна
Alma mater	ЛНУ
Галузь	історія
Заклад	Прикарпатський університет
Посада	Завідувач кафедри стародавнього світу і середніх віків ПНУ ім.Василя Стефаника
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	кандидат історичних наук
Науковий керівник	І.І. Вейцківський М.Ю. Сергієнко
Відомі учні	М.М. Волощук
Членство	Знання
Партія	КПРС
Відомий завдяки:	дослідження республіканського Риму, дослідження історії Християнської Церкви
Батько	Заборовський Юрій Васильович
Мати	Заборовська Анна Теодорівна
У шлюбі з	Заборовська Тамара Василівна
Діти	Заборовська Данута Ярославівна Заборовська Ореста Ярославівна 1974
Нагороди	Шаблон:Медаль Макаренко

Ярослав Юрійович Заборовський (нар. 8 серпня 1939 Львів Польща — пом. 26 січня 2021 Івано-Франківськ Україна) – український історик фаховий спеціаліст з історії стародавнього Рима та історії християнської Церкви в античний період та середньовіччя, завідувач кафедри історії Стародавнього світу і Середніх віків (1992-1999) історичного факультету Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (м.Івано-Франківськ). Проректор з навчальної роботи Івано-Франківської духовної семінарії ім.священомученика Йосафата 1990-1991.

Народився 8 серпня 1939 року Львів, Польща (нині Україна). Батько Юрій Васильович Заборовський, мама Анна Теодорівна Солярів. Під час хрещення отримав подвійне ім'я Мар'ян-Ярослав. В 1944 р. після повернення з заслання трагічно загинув тато Юрій.^[1]

Закінчив школу в 1956 р. усі випускні іспити здав на оцінку 5 ("добре"). Того ж року вступив на історичних факультет ЛНУ ім.Івана Франка. Науковий керівник Іван Вейцківський, дипломна робота "Історія Республіканського Риму".^[1][2]

Закінчив навчання в 1961 р. працював вчителем у звичайній сільській школі с.Бітля Львівської обл.^[1]

1967 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: "Спроби вирішення аграрної кризи кінця 130-х рр. до.н.е в Республіканському Римі" - захищався в Ленінградському університеті ім.А.О.Жданова.^[1]

1964-1967 рр. працював викладачем історії в Дрогобицькому університеті. У 1967 р на запрошення ректора Устенка перейшов працювати до Івано-Франківського педагогічного університету,на посаду доцента, з 1990 р професора, заступник декана факультету історії 1976-1977, 1979-1981.^[1]

Активно взяв участь у виході УГКЦ з підпілля, став першим проректором з навчальної роботи Івано-Франківської духовної семінарії святого Йогафата.^[1]

Завідувач кафедри "Історії стародавнього світу та середніх віків" ПНУ ім.В.Стефаника 1992-1999

В 1999 р. вийшов на пенсію, не полишав наукової роботи, помер 26 січня 2021 р. в місті Івано-Франківськ^[2][3]

• "Спроби вирішення аграрної кризи кінця 130-х рр. до.н.е в Риспубліканському Римі" 1967 р. Ленінград.
• Очерки по истории аграрных отношений в Римской республике. Львов : Вища школа, 1985. 200 с.
• На стежинах історії. — Івано-Франківськ, 2003. — 388 с. — ISBN 966-8588-00-2.

•  СРСР Медаль "Ветеран праці" 1989 р. ^[4]
•  СРСР Подяка Міністерства народної освіти Української РСР ^[4]
•  СРСР Медаль "Макаренка" Міністерства народної освіти УРСР 1990 р.^[4]
• Срібна ювілейна медаль Івано-Франківської єпархії УГКЦ 2000 р.^[4]
•  Україна Почесний знак на честь 2000-ліття Різдва Христового Голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації 2000 р.^[4][1]
•  США лауреат гранту ACLS (1999 р.), що при Фонді Дейла Карнегі (Держдепартамент США)^[4]

Список професорів-істориків ПНУ імені В.Стефаника