Забігайло Костянтин Семенович
Костянти́н Семе́нович Забіга́йло (1 січня 1916, Біла Церква — 13 грудня 1996, Київ) — український правознавець та дипломат. Дослідник історії зовнішньої політики та міжнародно-правової діяльність УРСР, її участь в ООН та інших міжнародних організаціях, право міжнародних організацій. Доктор юридичних наук (1965), професор (1967). Батько дипломата Володимира Забігайла. ЖиттєписНародився 1 січня 1916 року в місті Біла Церква. У 1940 році закінчив Київський університет, юридичний факультет. У 1952 році — Дипломатичну академію МЗС СРСР. Кандидатська дисертація: «Питання захисту жертв війни на Женевській дипломатичній конференції 1949 року». Докторська дисертація: «Питання міжнародного права в практиці Української РСР (1944—1964 рр.)»[1] У 1940—1944 рр. — працював у органах прокуратури Ростовської області (РФ), Туркменістану; У 1944 — працював у органах прокуратури Києва. ![]() У 1944—1967 — референт, 1-й секретар, помічник міністра, радник Міністерства закордонних справ Української РСР. Брав участь в роботі 2-ї сесії Конференції ООН з морського права (Женева) у 1960 році. У 1972 та 1978—1980 — декан факультету міжнародних відносин і міжнародного права Київського університету.[3] З 1980 — професор-консультант кафедри міжнародного права та іноземного законодавства.[4] Помер на 81-му році життя 13 грудня 1996 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59.2″ пн. ш. 30°30′5.4″ сх. д. / 50.416444° пн. ш. 30.501500° сх. д.). Автор наукових праць
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia