Заволжя (місто)

місто Заволжя
рос. Заволжье
Герб Заволжя	Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Нижньогородська область
Муніципальний район	Городецький район
Код ЗКАТУ:	22 228 503
Код ЗКТМО:	22628103001
Основні дані
Час заснування	1950
Статус міста	1964
Населення	42 тис.
Площа	13 км²
Поштові індекси	606520
Телефонний код	+7 83161
Географічні координати:	56°38′33″ пн. ш. 43°23′34″ сх. д. / 56.6425° пн. ш. 43.392777777778° сх. д.
Часовий пояс	UTC+3, влітку UTC+4
Вебсторінка	zavnnov.ru
	Мапа
	; Заволжя
	Заволжя у Вікісховищі

Заволжя — місто в Городецькому районі Нижньогородської області Росії^[1].

Залізнична станція («Заволжя», 59 км від Нижнього Новгорода) — кінцева станція електрифікованої гілки. Вузол автодоріг Нижній Новгород — Іваново та Заволжя — Городець — Лінда. Пристані немає.

Населення: 42 тис. осіб (2008).

Географія

Місто розташоване на березі Горьківського водосховища на низькому правому березі Волги навпроти міста Городець, за 55 км на північний захід від міста Нижнього Новгорода.

Назва

Назва дещо парадоксальна, бо Заволжям традиційно іменується лівий, а не правий берег ріки. У цьому випадку зіграло роль розташування «за Волгою» щодо стародавнього Городця.

Історія

Місто виросло на місці села Пестово із селища робітників, які будували Горьківську ГЕС (нині — Нижньогородська ГЕС). Будівництво розпочалося у 1947 році. Після відкриття станції наприкінці 1950-х років селище отримав розвиток як промисловий центр: Заволжя було зручно для розміщення підприємств, до того ж необхідно було розв'язати питання забезпечення роботою колишніх будівельників електростанції. Тому тут були створені моторний завод, завод гусеничних тягачів, завод залізобетонних конструкцій. У 1964 р. Заволжя отримало статус міста.

Постанова уряду про будівництво Горьківської ГЕС вийшло 16 листопада 1947 року. Перші будівельники жили в основному в Городці, а також у найближчих від будівництва селах. У 1948 році в тимчасовому селищі з'явилося 17 збірних фінських дерев'яних будиночків з пічним опаленням. Більшість будівельників жили в наметах, що становлять «Зелене містечко», розташоване на галявині соснового бору. На кінець 1948 року було завершено будівництво залізниці від станції Правдинськ до будівельного майданчика. 7 листопада прийшов перший поїзд.