Зага́льний катало́г тума́нностей і зо́ряних ску́пчень (іноді — просто Загальний каталог, від англ.General Catalogue of Nebulae and Clusters of Stars) був опублікований Джоном Гершелем 1864 року[1]. Містить близько 5000 об'єктів, половину з яких спостерігав сам Джон, а другу половину — його батько Вільям.
«Каталог туманностей і скупчень зір» (англ.Catalogue of Nebulae and Clusters of Stars) опублікував 1786 року Вільям Гершель у «Філософських працях Лондонського королівського товариства»[2]. 1789 року Гершель додав ще 1000 записів[3] і, нарешті, ще 500 1802 року[4]. Таким чином він довів загальну кількість записів до 2500. Значну частину роботи над каталогом виконала сестра Вільяма Гершеля — Кароліна Гершель, хоч її ім'я як співавторки не було вказане[5]. Цей каталог поклав початок використанню літер і каталогових номерів як ідентифікаторів. Кожний об'єкт у каталозі позначено великою літерою «H», за якою йде номер запису в каталозі[6].
1864 року син Вільяма Гершеля Джон розширив працю батька до «Загального каталогу туманностей і скупчень зір» (англ.General Catalogue of Nebulae and Clusters of Stars)[7]. «Загальний каталог» містив 5079 записів. Додаткове видання каталогу опубліковано посмертно під назвою «Загальний каталог 10300 кратних і подвійних зір». Об'єкти позначалися маленькою літерою «h», за якою йшов номер у каталозі[6].
