Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання[1] (англ.Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment, далі по тексту Рекомендації) — керівний документ, що використовується для опису досягнень тих, хто вивчає іноземні мови у Європі та, поступово, в інших країнах (Колумбія та Філіппіни). У листопаді 2001 року своєю Резолюцією Рада Європейського союзу рекомендувала використання Рекомендацій для валідації рівнів знань іноземної мови.
Історія
У 1991 році Федеральна рада Швейцарії провела Міжурядовий симпозіум у Рюшликоні, Швейцарія, щодо «Прозорості та узгодженості у вивченні мови в Європі: цілі, оцінка, сертифікація». Симпозіум виявив, що визнання кваліфікації у знаннях мови потребує вдосконалення та допомоги у кооперації вчителів. Це своєю чергою приведе до поліпшення зв'язків та кооперації між викладачами іноземної мови в Європі.
Як результат симпозіуму Швейцарський національний науковий фонд розпочав проєкт розробки рівнів володіння мовою, що привів до створення «Європейського мовного портфеля» (англ.European Language Portfolio) — сертифікації мовних здібностей, що можуть використовуватись по всій Європі.
Теоретичні основи
Рекомендації приймають активно-орієнтований підхід, який згідно з думкою Карлоса Сесара Хіменеса (ісп.Carlos César Jiménez) з Національного автономного університету Мексики, можна відстежити до теоретичних пропозицій філософа Людвіг Вітгенштайна у 1950-х та соціолінгвіста Дела Хаймса[en][2]. Цей підхід розглядає мову як соціального агента, що розвиває загальні та особливі комунікативні вміння при досягненні щоденних цілей.
Рекомендації розділяють загальні вміння на знання, уміння та екзистенціальні уміння з особливими уміннями: мовні уміння, соціолінгвістичні уміння та прагматичні уміння. Цей поділ не відповідає раніше відомим поняттям комунікативних вмінь, але можна зробити деякі співвідношення між ними[3].
Загальні та особливі комунікативні вміння розвиваються шляхом продукування чи отримання текстів різного контексту при різних умовах та різному напруженні. Ці контексти відповідають різним частинам суспільного життя, що називаються доменами. Розрізняються чотири основних домени: початковий, професійний, публічний та особистий.
Користувач може розвити різні ступені володіння мовою у кожному з цих доменів і для того, щоб їх описати, Рекомендації забезпечують набір стандартних рівнів (англ.Common Reference Levels).
Рівні
Усі, хто вивчає іноземну мову, розподіляються на шість рівнів[4]:
A — Елементарний користувач
A1 — Інтродуктивний, або рівень «Відкриття»
A2 — Середній, або рівень «Виживання»
B — Незалежний користувач
B1 — Рубіжний
B2 — Просунутий
C— Досвідчений користувач
C1 — Автономний
C2 — Компетентний
Передбачається, що учень здатен писати, слухати, говорити та читати на кожному з рівнів.
Група рівнів
A
B
C
Назви груп рівнів
Елементарний користувач
Незалежний користувач
Досвідчений користувач
Рівень
A1
A2
B1
B2
C1
C2
Назва рівня
Інтродуктивний
Середній
Рубіжний
Просунутий
Автономний
Компетентний
Опис
Розуміє та використовує знайомі щоденні вирази та найбазовіші фрази, що спрямовані на задоволення конкретних потреб.
Може представити себе та інших та може задавати питання щодо особистих деталей та відповідати на них. Наприклад, про місце проживання, знайомих та про речі, що він/вона має.
Може взаємодіяти найпростішим способом, якщо інша людина говорить повільно та чітко і готова допомогти.
Розуміє речення та вирази, що часто використовуються в областях безпосереднього стосунку (наприклад, основну особисту та сімейну інформацію, покупки, місцева географія, працевлаштування).
Може спілкуватись у простих та рутинних ситуаціях, що вимагають простого і прямого обміну інформацією на знайомі чи побутові теми.
Може описати у простих словах питання свого походження, найближче середовище та пояснити безпосередні потреби.
Розуміє основні ідеї простих чітких даних зі знайомих областей, що регулярно зустрічаються на роботі, в школі, на відпочинку тощо.
Може спілкуватись в більшості ситуацій, що можуть виникнути під час подорожування в районі, де говорять цією мовою.
Може скласти зв'язне повідомлення на теми, які знайомі чи які відносяться до особистих інтересів.
Може описати враження, події, мрії, надії і прагнення, викласти і обґрунтувати свою думку та плани.
Розуміє основні ідеї складних текстів на абстрактні і конкретні теми, в тому числі технічні теми, що стосуються його/її спеціалізації.
Може взаємодіяти з певною мірою побіжності та безпосередньості, що робить регулярну взаємодію з носіями мови можливою без напруги для кожної зі сторін.
Вміє робити чіткі, детальні повідомлення з багатьох питань і може викласти свій погляд на основну проблему, показати переваги та недоліки різних варіантів.
Розуміє широкий спектр складних і довгих текстів, розпізнає приховане значення.
Може висловлюватись вільно і безпосередньо, без особливих труднощів з підбором слів і виразів
Може використовувати мову гнучко та ефективно для соціальної, наукової і професійної діяльності.
Може створювати чіткий, добре структурований, детальний текст на складні теми, демонструючи володіння організаційними моделями, засобами зв'язку та об'єднанням елементів тексту.
Розуміє практично все, що чув або читав.
Може узагальнити інформацію з різних усних та письмових джерел, поєднувати аргументи та думки у пов'язаний текст.
Може висловлюватись безпосередньо, дуже вільно і точно, відрізняючи тонкі відтінки значень навіть в найскладніших ситуаціях.
Ці описи можна використовувати до будь-якої з мов, що використовується у Європі.
Deutsche Welle вважає, що рівень A1 досягається після 75 годин вивчення німецької мови, A 2,1 — за 150 годин, A 2,2 за 225 годин. B 1,1 — 300 годин. B 1,2 — понад 400 годин[5].
Cambridge ESOL заявляє, що достатньо такої кількості годин: A2 — 180—200; B1 — 350—400; B2 — 500—600; C1 — 700—800, та C2 — 1000—1200[6].
Еквіваленти балів мовних тестів
Мовні школи та сертифікати мають власні системи балів. Існує певна різниця в зіставленні, наприклад, одних і тих же рівнів PTE A, TOEFL та IELTS, що є причиною частих суперечок.
Наступна таблиця визначає приблизні співвідношення між Рекомендаціями та деякими канадськими стандартами та стандартами Сполучених Штатів. Вона базується на «попередніх вирівнюваннях таблиць інших мовних тестів до Рекомендацій» з роботи Пропозиції для Загальних рекомендацій з мовної освіти в Канаді (англ.Proposal for a Common Framework of Reference for Languages for Canada) за авторством Ларрі Вандерґіфта з Університету Оттави[41][42].
Результуюча відповідність між шкалами ILR та ACTFL не погоджується з загальноприйнятною[45].
Стандарти ACTFL були розроблені, щоб рівні Novice, Intermediate, Advanced та Superior відповідали балам 0/0+, 1/1+, 2/2+ та 3/3+ шкали ILR відповідно[46]. Також шкали ILR та NB OPS не відповідають одна одній, не зважаючи на те, що остання ґрунтується на першій..[42]
Рекомендації
ILR
ACTFL
NB OPS
CLB
PSC
A1
0/0+/1
Novice (Low/Mid/High)
Немає/0+/1
1/2
A
A2
1+
Intermediate (Low/Mid/High)
1+/2
3/4
B
B1
2
Advanced Low
2+
5/6
C
B2
2+
Advanced Mid
3
7/8
C1
3/3+
Advanced High
3+
9/10
C2
4
Superior
4
11/12
4+/5
PSC та Рекомендації
Недавній документ Макдональда та Вандерґріфа[47] визначає наступні відповідності для розмовної частини між рівнями Комісії з питань обслуговування населення англ.Public Service Commission та Рекомендаціями:
PSC
Рекомендації
A
A2
B
B1/B2
C
B2/C1
Статистичні дослідження ACTFL, ILR та Рекомендації
Інша робота пов'язана з відповідностями між шкалами ACTFL та ILR.
Для зручності далі використовуються наступні скорочення для рівнів ACTFL:
NL/NM/NH — Novice Low/Mid/High
IL/IM/IH — Intermediate Low/Mid/High
AL/AM/AH — Advanced Low/Mid/High
S — Superior
D — «Distinguished» (такий термін іноді використовується для рівнів 4 та 4+ шкали ILR замість включення їх до «Superior»)
Статистичне дослідження Альфонсо Мартінеза Базтана (ісп.Alfonso Martínez Baztán) з Університету Гренади базується на досягненнях групи суб'єктів[48] та визначає наступні порядки рівнів ACTFL та Рекомендацій, вищі рівні знаходяться праворуч[49].
Наступна таблиця підсумовує дані Мартінеза Базтана[50], еквіваленти між ACTFL та Рекомендаціями запропонованими в дослідженні Ервіна Чірнера (нім.Erwin Tschirner) з Лейпцизького Університету[51] (також процитовано Мартінезом Базтаном[52]), та відповідності Буітраго (не опубліковано, 2006), які процитовано у Мартінеза у 2008 році[53].
Рекомендації
Мартінез
Тшірер
Буітраго
<A1
NL, NM
A1
NH
NH
NL
A2
IL, IM
IM
NM
B1
IM, IH
IH
IL
B2
IH, AL
AM
IM, IH
C1
AM, AH
AH
AL, AM, AH
C2
AH, S
S
S
Інші дослідження ACTFL, ILR та Рекомендації
На круглому столі в Університеті міжнародних мов в Осаці один зі співавторів Рекомендацій, Браян Норт (англ.Brian North), заявив, що «розумною гіпотезою» була б відповідність C2 — «Distinguished», C1 — «Superior», B2 — «Advanced-mid» та B1 — «Intermediate-high» у системі ACTFL[54].
Це відповідає таблиці, що була опублікована American University Center of Provence з наступними відповідностями[55]:
Рекомендації
ILR
ACTFL
A1
0/0+
NL, NM, NH
A2
1
IL, IM
B1
1+
IH
B2
2/2+
AL, AM, AH
C1
3/3+
S
C2
4/4+
D
Дослідження, що провели Бак, Папагеоргіу та Плацек (англ.Buck, Papageorgiou, Platzek)[56] розглядає відповідності між важкістю тестових завдань за Рекомендаціями та ILR. Найбільш загальні відповідності рівнів ILR рівням Рекомендацій були наступні:
↑Архівована копія(PDF). Архів(PDF) оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 1 серпня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Назви відповідно до [www.mo-english.at.ua/zagalnoyevrop_rekom.doc «Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання» під ред. доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва]
↑Deutsche Welle. Deutschkurse.dw-world.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 27 серпня 2012.
↑ абВідповідно до нового визначення розробників тесту 5.0 вважається межевим значення між B1 та B2, точну відповідність встановлює кожен заклад в залежності від власних вимог
↑ абВідповідно до нового визначення розробників тесту 8.0 вважається межевим значенням між C1 та C2, точну відповідність встановлює кожен заклад в залежності від власних вимог
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 12 серпня 2012. Процитовано 26 липня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 27 липня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ILR Scale. Utm.edu. Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 14 серпня 2011.
↑Jennifer Macdonald; Larry Vandergrift (Feb 6-8). The CEFR in Canada. Council of Europe. Архів оригіналу(PowerPoint Presentation) за 23 січня 2012. Процитовано 17 жовтня 2011.
