Загальні вибори 1958 року у Венесуелі — президентські та парламентські вибори, що відбулись у Венесуелі 7 грудня 1958 року. Ознаменували перехід від періоду військової диктатури до цивільного правління. Були проведені Тимчасовою урядовою хунтою контр-адмірала Вольфганга Ларрасабаля за 10 місяців після ліквідації диктатури генерала Маркоса Переса Хіменеса.
Результати
Загальні дані
|
Голоси |
%
|
Зареєстровано
|
2.913.801 |
100%
|
Разом проголосували
|
2.722.053 |
?%
|
Визнано дійсними
|
2.610.833 |
?%
|
Недійсні бюлетені
|
111.220 |
4,09%
|
Утримались
|
191.748 |
6,58%
|
Президентські вибори
Кандидати:
- Рафаель Кальдера , Соціал-християнська партія — КОПЕЙ — адвокат, соціолог, політик, письменник та оратор. Балотувався у президенти вдруге.
- Ромуло Бетанкур, партія Демократична дія (Венесуела)Демократична дія. Політик, журналіст, письменник та оратор, глава Революційної урядової хунти 1945–1948 років.
- Вольфганг Ларрасабаль Угуето, коаліція Республіканський демократичний союз. Військовик та політик, контр-адмірал, глава Тимчасової урядової хунти 1958 року.
Вибори до Національного конгресу
Партія
|
Голоси
|
%
|
Депутатські місця
|
Палата депутатів
|
+/-
|
Сенат
|
+/-
|
Демократична дія |
1,275,973 |
49.5 |
73 |
-10 |
32 |
-6
|
Демократичний республіканський союз |
690,357 |
26.8 |
34 |
+30 |
11 |
+10
|
КОПЕЙ |
392,305 |
15.2 |
18 |
+2 |
6 |
+2
|
Комуністична партія Венесуели |
160,791 |
6.2 |
7 |
+4 |
2 |
+1
|
Республіканська інтеграція |
19,424 |
0.8 |
0 |
0 |
0 |
0
|
Соціалістична робітнича партія |
15,476 |
0.6 |
0 |
0 |
0 |
0
|
Незалежний національний виборчий рух |
14,908 |
0.6 |
0 |
0 |
0 |
0
|
Соціалістична партія Венесуели |
10,983 |
0.4 |
0 |
0 |
0 |
0
|
Недійсні виборчі бюлетені |
104,732 |
- |
- |
- |
- |
-
|
Разом |
2,684,949 |
100 |
132 |
+22 |
51 |
+5
|
Джерело: D.Nohlen
|
Значення
Вибори 7 грудня 1958 року були першими вільними виборами після десятирічного періоду військової диктатури. Вони відзначились високою активністю виборців (на президентських виборах явка склала 94,4%, на виборах до Палати депутатів — 92,1%). Обраний президентом Ромуло Бетанкур здобув майже половину голосів виборців, а його партія отримала 73 зі 132 місць у Палаті депутатів та 32 з 51 місця у Сенаті[1]. Однак, зрештою, повернення до цивільного правління й демократичних виборчих процедур не приніс громадянської згоди. Вибори 1963 року пройшли в обстановці громадянської війни та в країні на довгі роки встановилась двопартійна система, коли при владі чергувались представники Демократичної дії та КОПЕЙ.
Примітки
- ↑ Dieter Nohlen (2005) Elections in the Americas: A data handbook, Volume II, p.555-556. ISBN 9780199283583
Література
- Dieter Nohlen (2005) Elections in the Americas: A data handbook, Volume II, pp.555-580. ISBN 9780199283583.