Загородній Олег Сергійович

Олег Загородній
Oleg Zagorodnii
Народився27 жовтня 1987(1987-10-27) (37 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактор театру, актор, кіноактор, телеактор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська, російська і англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності2010 — тепер. час
IMDbID 8712362 Редагувати інформацію у Вікіданих

Загородній Олег Сергійович (нар. 27 жовтня 1987) — український актор, найбільш відомий завдяки воєнній романтичній драмі 2021 року «Жар-птиця».

Життєпис

Олег Загородній народився 27 жовтня 1987 року в Києві[1].

У 2005 році вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (курс М. Ю. Резніковича), який закінчив у 2010 році.[1] Після завершення навчання працював у Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки.[1] З 2010 року знімається в кіно, дебютувавши у фільмах «Демони» та «1942».

У 2012 році переїхав до Росії, де з 2015 року розпочав роботу в одному з найвідоміших театрів Москви — Гоголь-центрі.[2]

У 2021 році Загородній зіграв головну роль Романа Матвєєва, льотчика-винищувача радянських ВПС, у фільмі «Жар-птиця» (англ. Firebird). Герой фільму закохується в рядового Сергія Серебренникова (Том Прайор) під час Холодної війни у 1970-х роках.[3] Фільм викликав хвилю критики в Росії за «ганьбу Москви».[4]

Громадянська позиція та благодійність

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Олег Загородній припинив творчу діяльність у Росії та повернувся до України.

Того ж року актор заснував бренд одягу у військовому стилі під назвою Brave+1. Усі прибутки та пожертви від проєкту спрямовуються на пошиття військової форми, термобілизни та спорядження для українських військовослужбовців.[5]

Загородній також активно підтримує ініціативи на підтримку ЗСУ через соціальні мережі та співпрацює з Українською військовою лігою.[6]

Фільмографія

  • 2010 — Демони — син мажора
  • 2010 — 1942 — партизан
  • 2011 — Матч — правий захисник
  • 2011 — Повернення Мухтара‑7 — епізод
  • 2012 — Пиріг (короткометражка) — Семен
  • 2012 — Оборотень в погонах — Діма Колесніков
  • 2012 — Женочий лікар — Ігор
  • 2012 — Джамайка — Толік
  • 2012 — Брат за брата‑2 — піарщик
  • 2016 — Судьба напрокат — Микита
  • 2016 — Бойцовский срыв — Кирило Корсаков
  • 2017 — Домохозяин — Артур Соколов
  • 2018 — Радуга в поднебесье — Вадим
  • 2019 — Зоя — Вася Семенов
  • 2020 — Исчезающие следы — Андрій Романенко
  • 2020 — Ангели — Андрей
  • 2021 — Жар‑птиця / Firebird — Роман Матвєєв
  • 2021 — Пленница — Олексій Авєрін
  • 2021 — Можешь мне верить — Максим
  • 2021 — Обними меня (короткометражка)

Примітки

  1. а б в Олег Загородній — біографія на Teleportal.ua
  2. Інформація про Гоголь-центр
  3. Firebird (2021) — IMDb
  4. Firebird review — The Guardian
  5. Офіційний Instagram Brave+1
  6. Instagram-сторінка Brave+1
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya