Зайцев Олександр Миколайович
Олександр Миколайович Зайцев (15 червня 1935, Владивосток — 31 жовтня 1971, поблизу Владивостока) — радянський шахіст, гросмейстер (1967). Життєпис Лепіхін — А. Зайцев
Зональний турнір РРФСР, Владивосток 1958
На шахівниці приблизна матеріальна рівновага (три пішаки за фігуру), але невдале положення короля білих дає чорним дуже сильну атаку. 33. ... Сg4!! 34.Фe4+ Крh8 35.Л:f6 Л:f6+ 36.Крg1 Сf3! 37.Фc2 Лc6 38.Фf2 Лc1+ 39.Крh2 Фе5+ 40.Фg3 Лh1+ Білі здались[1].
Олександр Зайцев народився 15 червня 1935 у Владивостоці. Коли йому виповнилося два роки сім'я переїхала на Україну. Вони жили в невеликому селі неподалік від Краснодона. Батько працював у школі завучем і викладав математику й фізику. Після початку війни батько в липні 1941 року пішов на фронт. Родина евакуювалася в Сибір і потім повернулася до Владивостока[2]. 1953 року успішно зіграв в юнацькому чемпіонаті Росії (1-3-тє місця) і в півфіналі командної першості СРСР серед юнаків на третій шахівниці посів 1-ше місце. Почав грати за листуванням, а також збирати шахову літературу (книги, журнали минулого і нинішнього століття). Школу (10 класів) закінчив із золотою медаллю, цікавився точними науками — математика, але з огляду на те, що у Владивостоці університету не було, а далеко їздити він не міг — боліла нога, довелося вступити на електротехнічний факультет Політехнічного інституту[3]. Після закінчення інституту кілька років працював інженером, але після успіху в матчах з московськими майстрами став приділяти шахам більше уваги. На Далекому Сході не було йому рівних за силою гравців, тому програму свого подальшого удосконалення доводилося розробляти самому.
В шахи навчився грати в 14 років, а у 18 мав першу категорію. По 8-14 годин на день вивчав партії великих майстрів, теорію і займався аналізом своїх партій. Без сторонньої допомоги пройшов короткий шлях від кандидата в майстри до гросмейстера у себе вдома, у Владивостоці[4]. 1958 року став відомим у шахових колах після перемоги на зональних турнірах змаганнях Сибіру і Далекого Сходу. Після турнірів був організований матч між переможцем і головним суддею майстром Яковом Естріним, де несподівано майстер програв з рахунком 2:3. Через рік у шаховій літературі з'явилося повідомлення про перемогу в тренувальному матчі кандидата в майстри над екс-чемпіоном Москви Володимиром Сімагіним (3:2). Після повернення в Москву Сімагін прокоментував на лекціях гру свого супротивника.
За освітою — інженер-електрик (закінчив Далекосхідний політехнічний інститут[ru] у Владивостоці). Першого успіху домігся 1953 року, поділивши 1-3 місця на юнацькому чемпіонаті РРФСР. Учасник чотирьох чемпіонатів СРСР, в чемпіонаті 1968/69 поділив 1-ше місце з Левом Полугаєвським, але програв додатковий матч за перше місце — 2:3. Родина
Спортивні результати
Змагання за листуванням
Література
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia