Закарлюка Микола Володимирович

Закарлюка Микола Володимирович
Закарлюка Микола Володимирович;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	4 лютого 1977; Решетилівка
Смерть	22 січня 2015 (37 років); Авдіївка
Псевдо	«Захар»
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	25 ОПДБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Авдіївку;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Микола Володимирович Закарлюка (нар. 4 лютого 1977(19770204) — пом. 22 січня 2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Закінчив Решетилівську гімназію, Решетилівське СПТУ № 52. Протягом 1995—1997 років служив в армії зв'язківцем, демобілізувався у званні молодшого сержанта. Проживав в решетилівському мікрорайоні Цибулівка. 26 грудня 2014-го пішов добровольцем до 25-ї бригади, на службу за контрактом.

Загинув 22 січня 2015-го у бою поблизу міста Авдіївки від вогнепального поранення, по їхній позиції били танки, артилерія, «Гради». Тоді ж полягли старший сержант Олександр Чумаченко, старші солдати Олексій Жадан, Микола Кучер та Андрій Стародуб, солдати Андрій Ткач й Олександр Черніков.

27 січня волонтери «Офіцерського корпусу» (Алла «Чонгар») вивезли з Авдіївки тіла 12 воїнів 25-ї бригади, які загинули у бою 22 січня.

Без Миколи лишилися дружина та двоє дітей — син Іван та донька Ліза.

Похований в Решетилівці, в останню дорогу Миколу проводжали на колінах. В Решетилівському районі оголошено день жалоби.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 663/2015 від 25 листопада 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
8 травня 2015-го в Решетилівській гімназії ім. І. Л. Олійника відкрито меморіальну дошку Миколі Закарлюці^[2].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 22 січня^[3]^[4].