Закревський Микола Васильович
Мико́ла Васи́льович Закре́вський (псевдонім — М. Шагінян; 11 (23) червня 1805[2], Київ — 2 серпня 1871[3], Москва) — український історик, етнограф, художник, мовознавець і письменник. ЖиттєписНародився 11 (23) червня 1805 року в Києві[2][3]. Батьки — ротмістр Василь Григорович Закревський (1769—1840) і Ганна Яківна Омелянович — жили в будинку на Подолі, на Фролівській вулиці, 5/43 (сучасна адреса). Родинний маєток — у Березовій Рудці (нині — Пирятинського району Полтавської області). Навчався в 1820—1829 роках в Першій київській гімназії, що містилася тоді в Кловському палаці. Закінчив Імператорський Харківський університет, після чого вивчав юриспруденцію в Дерптському (тепер Тартуський) університеті. Викладав російську мову в Ревельській гімназії (нині — Таллінн). З 1859 року жив у Москві. Помер 2 серпня 1877 року[3] в Москві у віці 66 років. Наукова діяльність![]() Створив фундаментальні праці «Нарис Історії міста Києва» (1836, Ревель), «Літопис і опис міста Києва» (1858 і 1868). У 1845 передав до Петербурзької Публічної бібліотеки його доповнений варіант, що включав кольорові малюнки (переважно власноручні) пам'яток Києва (зберігаються і дотепер), плани Києва, Києво-Печерської лаври, її печер тощо. Видав збірку «Старосвѣтскій бандуриста» (книги 1—3, Москва, 1860-61), куди ввійшли українські народні пісні та думи, прислів'я, приказки, приповідки, а також «Словарь малороссійских идіомов» (кн. 3). Серед опублікованих фольклорних матеріалів є записи, зроблені самим 3акревським (частина прислів'їв, пісень), а також літературні та фольклорні твори з різних друкованих видань. Автор історичної праці «Опис Києва» (т. 1—2, 1868; російською мовою). Вшанування пам'ятіУ 1983 році на його честь у Києві названо вулицю. Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Закревський Микола Васильович
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia