Закусіло Олександр Іванович

Закусіло Олександр Іванович
Сержант
Загальна інформація
Народження	4 листопада 1974(1974-11-04)  Білилівка, Ружинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	28 червня 2014(2014-06-28) (39 років)  Карпівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	95 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Визволення Слов'янська
Нагороди та відзнаки

Олекса́ндр Іва́нович Закусі́ло (нар. 4 листопада 1974(19741104), с. Білилівка, Ружинський район, Житомирська область, Українська РСР — пом. 28 червня 2014, с. Карпівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, сержант Збройних сил України.

Народився 1974 року в селі Білилівка на Житомирщині, у багатодітній родині. Закінчив місцеву сільську школу. Захоплювався спортом — боксом і футболом, брав участь у змаганнях на любительському рівні. Жив і працював у селі, одружився. Тримав господарство, працював у місцевому сільськогосподарському кооперативі. Останні роки працював у Києві.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України мобілізований 26 березня 2014-го, — коли надійшла повістка, одразу ж повернувся з Києва і пішов до військкомату.

Сержант, номер обслуги мінометного взводу мінометної батареї 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0281, м. Житомир.

З 7 квітня виконував завдання на території проведення антитерористичної операції. Двічі був поранений та після лікування повертався на передову.

28 червня 2014-го о 14:15 загинув від осколкових поранень під час мінометного обстрілу блокпоста на північно-східній околиці Слов'янська в районі придорожнього комплексу на БЗС (бензозаправній станції), — поблизу села Карпівка. Тоді ж загинули молодший сержант Леонід Ординський і солдат Петро Боднар, ще четверо зазнали поранень^[1][2].

Похований у рідному селі Білилівка на початку липня.

Залишились мати Віра Миколаївна і чотири брати, дружина Тетяна Адамович і 14-річна донька Аня, та ще одна донька від цивільного шлюбу.

• 14 березня 2015 — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[3].
• У травні 2015 в Білилівці на фасаді місцевої гімназії відкрили дошку пам'яті Олександрові Закусілу.
• 6 жовтня 2017 у Слов'янську, на місці загибелі трьох десантників 95-ї бригади в районі БЗС встановлено пам'ятний знак^[4][5].
• медаль «За визволення Слов'янська» (посмертно).

• Закусіло Олександр Іванович [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Допомога донці Олександра Закусіло, загиблого в АТО. Анна, 15 років [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Люди допомагають людям, 30 квітня 2015.
• У селі Житомирської області відкрили пам'ятну дошку сержанту, який загинув під Слов'янськом [Архівовано 19 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Житомир.info, 27 травня 2015.