Залізниця Париж — Мюлуз
Залізниця Париж — Мюлуз — 491-кілометрова залізнична лінія, що сполучає Париж із Мюлузом через Труа, Шомон і Бельфор, Франція. Залізниця відкрита в кілька етапів в 1848—1858 рр. [1] МаршрутЗалізниця Париж — Мюлуз починається від Східного вокзалу в Парижі та прямує в східному напрямку. У Нуазі-ле-Сек, де відгалужується залізниця Париж — Страсбург[en], повертає на південь. Перетинає річку Марну в Ножан-сюр-Марн і повертає на південний схід. Поблизу Гуе досягає річища Сени і прямує долиною вгору за течією до Ножан-сюр-Сен правим берегом, потім лівим берегом, приблизно на південний схід. У Труа знову перетинає Сену і повертає на схід. Входить в долину Об біля Жессен та прямує вгору за течією через Бар-сюр-Об. Залишає Об і прямує долиною Марни до Шомону. Проходить повз Лангр і залізничний вузол Кульмон-Шаліндрі, де перетинає залізницю Нансі — Діжон. Досягає долини річки Сона в Жуссе і прямує долиною вниз за течією до Пор-сюр-Сон, де повертає на південний схід до Везуль. Далі прямує на схід, повз Люр, Бельфор, Даннмарі та Альткірш, де повертає на північний схід до станції Мюлуз. Головні станціїОсновні станції на залізниці Париж-Мюлуз: ІсторіяБудівництво та експлуатація залізниці від Парижа до Мюлуза було передано новоствореній Chemins de fer de l'Est[en] в 1853 році. [2] Перша черга, відкрита в 1848 році, від Фламбуен-Гуе до Труа у складі залізниці від Монтеро-Фо-Іонн до Труа. Черга від Парижа до Нуазі-ле-Сек була відкрита в 1849 році як складова залізниці Париж — Страсбург. У 1856 році була побудована лінія Нуазі-ле-Сек — Ножан-сюр-Марн. Черги між Ножан-сюр-Марн і Фламбуен-Гуе, між Труа і Лангром і між Даннмарі і Мюлузом були відкриті в 1857 році. Нарешті в 1858 році була відкрита черга між Лангром і Даннмарі. [1] ПослугиЗалізницю Париж–Мюлуз використовують такі пасажирські служби:
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
