Замок Яромержице-над-Рокитною
Замок Яромержице-над-Рокитною — барокова резиденція дворянства, яка разом із замковим костелом Святої Маргарити утворює домінанту та символ міста Яромержице-над-Рокитною. Він належить державі (під управлінням Національного інституту спадщини) та відкритий для публіки. Він охороняється як пам'ятка культури національного значення. Розташований на півдні центральної частини Чехії у невеликому містечку з такою самою назвою[2] неподалік Брно за адресою Площа Миру, 1, м. Яромержіце-над-Рокитною. 1945 року замок націоналізували, нині це великий музейний комплекс, оточений чудовими парками — англійським та французьким[3]. Історія та архітектураПервісна середньовічна фортеця була перебудована наприкінці XVI століття на ренесансний замок, який зберігся у кладці сучасної барокової споруди. Середньовічний замок постав у 1534 році. У 1607 році маєток купив Зигмунд із Тефенбаха. На місці фортеці він збудував ренесансний замок. Щоправда, пожити в ньому так і не вдалося. 1618 року в Празі спалахнуло антигабсбурзьке повстання. Зигмунд із Тефенбаха взяв у ньому участь, а після поразки повстанських військ майно в нього конфіскували на користь імператора Фердинанда II Габсбурзького[4]. Замок був перебудований у бароковому стилі за часів найважливішої родини, яка володіла маєтком Яромержице, Квестенберків, у 1700—1737 роках. Проєкт реконструкції розробив відомий австрійський архітектор Я. Прандтауер (Jakob Prandtauer)[5]. Уся територія замку побудована на осі, що проходить від чумної колони (скульптура Святої Трійці) посередині площі через вхідний двір, потім через Зал предків і далі через середину Французького саду через річку Рокитна до природного театру замку[6]. Замковий сад у французькому стилі створено одночасно з будівлями. Репрезентативний сад спроєктував 1715 року Жан Треет (Jean Trehet)[7]. На другому березі річки Рокитна, на берегах якої розташований парк, значна його частина продовжується в англійському стилі. У свій найвідоміший період Яромержице-над-Рокитною було центром культурного життя, організованого тут Яном Адамом Квестенберком (1678—1752). У той час у Яромержице були велика бібліотека, галерея, театр і власний оркестр. Капельник (керівник капели) замкового оркестру також був відомим чеським композитором, це Францішек Вацлав Міча, автор першої чеської опери «Заснування міста Яромержице». Садовий театр спроєктували у 1732 році. Природний театр був завершений естетом Конрадом Адольфом фон Альбрехтсбургом і використовувався для організації різних вистав та святкувань. Партер мав багату вишивку по осі замку, навколо круглого фонтану, а з боків розташовувалися боскети дерев. Вісь перетинала річку Рокитна мостом, вирівняним у прямий канал, до трикутного театрального острова, оточеного відгалуженням каналу Рокитна та прикрашеного дворядною алеєю дерев. За каналом з садом з'єднувався сад розводів, посаджених концентричними колами. Цей збережений ідеальний проєкт поступово втілювався в його загальних рисах. У 1710 році збудували подвійні сходи та три фонтани, у 1730 році Рокитну розширили до 22 метрів та підняли водозливом, з 1733 року систематично висаджували дерева та інші рослини, у 1734 році з еггенбурзького пісковику вирізьбили чудові барокові лавки. Водночас у саду було 20 статуй та побудовано дві гондоли для катання каналами. Таким чином, сад являв собою ідеальне середовище для багатого музичного життя Квестенберків. Сад реконструйовано у 1962—1965 роках за проєктом Душана Рідла, вишивка партеру — за проєктом Бржетислава Шторма 1956 року. Наразі триває висадка липових алей, а загальне облаштування ділянки для щеплення — за проєктом Іржі та Радміли Фінгер[8]. Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia