Запитівська загальноосвітня школа I—III ступенів
Запитівська загальноосвітня школа I—III ступенів — україномовний навчальний заклад І-ІІІ ступенів акредитації у селищі міського типу Запитів, Кам'янка-Бузького району, Львівської області. Історія школиЗгідно праці українського історика-краєзнавця Василя Лаби до 1827 року діти навчалися грамоти у місцевого дяка за домовлену плату. Передумовою цього було те, що в 1818 р. відбувся Перемишльський синод під проводом митрополита М. Левицького, на якому, було прийнято постанову про заснування парафіяльних шкіл та здійснення навчання в них українською мовою. [1] Передумови для створення школи були ще з 17 серпня 1805 р. коли вийшов шкільний закон, відомий під назвою «Політична устава шкільна», що видав Австрійський уряд, під владою якого перебував Запитів. [2] Лише в 1827 році побудували невелику школу на околиці села, де дяк продовжив заняття з більшим числом учнів (була ж епоха Просвітництва). Пізніше церковна громада наймала професійного вчителя. Так, в 1860 році Август Туркевич за рік вчителювання отримував 157,5 злотих, 20 корців зерна, 4 сяги дров та 2 фіри соломи, навчаючи 15 хлопців та 10 дівчат. Треба візначити, що втой час Нормальна школа була лище у Львові. [3] В 1893 році була побудована двокласна мурована школа, з 1898 року в ній працювали 2 вчителя. Першим директором школи був Федір Мельничук, що до того був єдиним вчителем. У школі навчалися діти віком 6-13 років, найздібніші учні проходили курс за 2-3 роки, інші навчалися довше. Як свідчать звіти, були тоді і «двієчники», але вийшли звідти і випускники, які стали дипломованими спеціалістами. Школа пережила «русифікацію» 1915 року коли російські війська тимчасово потіснили Австро-Угорщину, полонізацію в часи міжвоєнної Польщі та німецьку окупацію. Залежно від зміни влади вносились корективи в навчальну програму. При встановленні Радянської влади після Другої світової війни школу збільшили, додавши до старої будівлі колишню корчму та хату репресованої родини Палайдів. У той час було запроваджене обов'язкове семирічне навчання. Число вчителів виросло до 4. 1953 року навчалося 100 учнів, 1954 року — 160, 1962 року — 205, в 1968 року — 314, а 1979 року — 320. Станом на 1968 рік Запитівська школа було однією із 71 школи району та однією із 34 почткових шкіл, що охоплювали загалом 9675 учнів. [4] Зростання кількості учнів та вчителів спричинило нестачу приміщень, підручників та обладнання. Навчання проводилося в дві зміни. В 1971 році побудували нову споруду школи на 280 учнів, але двозмінне навчання залишилося. В 1973 році школа поступово перейшла на восьмирічну, потім на дев'ятирічну, а з 2000 року — на одинадцятирічну освіту. Після добудови нового приміщення 2013 року школярі навчаються в одну зміну. Багато випускників школи продовжують навчання у вищих навчальних закладах. Станом на 1 вересня 2013 року 368 учнів навчаються у 18 класах, їх вчать 34 вчителі. Школа обладнана комп'ютерним класом, спортзалом, їдальнею, діють навчальні і творчі гуртки, учні беруть участь в олімпіадах, конкурсах та змаганнях. 14 квітня 2014 року посаджено 50 дерев (яблуні і груші) саду Небесної Сотні, який щороку поповнюється новими саджанцями. [5]
РеконструкціяСпочатку в 2012 році на реконструкцію Запитівської загальноосвітньої школи I-III ступенів з добудовою 5-ти класних кімнат, актового залу та існуючої котельні було передбачено виділити 5371,2 тис. грн державного бюджету та 282,7 тис. грн з місцевого.[6] В 2013 році відповідно до інвестиційних програм, що фінансуються за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку 3962,1 тис. грн. [7] В 2013 році приміщення були добудовані. Цікаві фактиВ 2013 році школу відвідав мобільний планетарій. [8] Робота навчального закладуУчні школи беруть активну участь у таких конкурсах як «Кенгуру», «Гринвіч», «Юні інспектори руху» та багато інших. Щорічно у школі проводяться заходи, щодо святкування Дня матері, річниці з дня народження Т. Г. Шевченка, Різдва Христового, а також «Прощання з Буквариком», «Україна колядує», зустріч Нового Року.
Примітки
Джерела та література
Посилання |
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
