Заруддя (Збаразька міська громада)
  Зару́ддя — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2020 центр сільської ради, якій були підпорядковані села Витківці та Олишківці. До села приєднано хутори Підліски і Шукайводи. Розташоване обабіч автошляху Тернопіль–Кременець, за 16 км від районного центру і 7 км від найближчої залізничної станції Карначівка. Через село проліг автошлях Брест–Тернопіль–Чернівці. Територія — 3,29 кв. км. Дворів — 196. Населення — понад 600 осіб (2024 р.). ІсторіяПерша письмова згадка — 1564 р.; заснували сини Олександра Михайловича Вишневецького. Назва, ймовірно, від місця розташування — за рудою (руда — заплава річки, поросла травою). 10 липня 1565 р. Єловицькі поскаржилися на князів Михайла, Максима та Олександра Вишневецьких, які заснували на їхніх землях 4 поселення, у тому числі с. Заруддя. 1571 р. поселення спалили татари. Відомо, що 1583 р. Заруддя належало до Колодненського замку (нині — с. Колодне Збаразького району) К. Острозького. Неодноразово згадане у документах в 17 ст., зокрема у 1651 році. Наприкінці 19 ст. в селі — 96 будинків, 811 жителів. У 1911 р. проживало 607 осіб, функціонували волосне управління, однокласна школа та горілчана крамниця. Протягом 1921—1933 рр. село — центр ґміни. Діяла філія «Просвіти» та інших товариств, а також кооператива і хор. 1 жовтня 1933 року утворено ґміну Колодне Кременецького повіту і село включено до неї[1]. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти близько 49 уродженців Заруддя. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики — 38 осіб; у тому числі учасник антирадянського повстання в грудні 1939 р. у Збаражі Я. Казнодій. У липні 1943 р. сотня УПА напала на німецький гарнізон, який базувався в селі й заволоділа зброєю. 14 червня 1947 р. вояки УПА роззброїли 17 «стрибків»; 27 листопада того ж року ліквідували начальника пожежної команди м. Кременця і голову правління місцевого колгоспу. 12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади[2]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[3]. Пам'ятки Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1874 р.; дерев'яна, збудована на місці старої кінця 16 ст.; 2007—2009 рр. реставрована, розписав В. Федак), каплиця Покрови Пресвятої Богородиці (2013 р.). Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967 р.); встановлено пам'ятний хрест, споруджений пам'ятник Небесній сотні (2014 р.). Соціальна сфераУ селі діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, геріатричне відділення, відділення зв'язку, млин, 5 крамниць; земельні паї орендують ПАП «Добрий самарянин», ПМП «Імпульс» і ТОВ «Олишківецьке». Не діють уже бібліотека, клуб, аптека, дитячий садочок. НаселенняМовні особливостіСело розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Зарудді: груба («кімнатна грубка»), ґаблі («сапа»),санина («полоз у санях»), стріха («горище над хатою»), люхта («челюст (печі)»). МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Відомі людиНародилися
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
